Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі, де зберігаються мощі св. Валентина та чудотворний образ Матері Божої

Церква Різдва Пресвятої Богородиці та мощі святого Валентина

Церква Різдва Пресвятої Богородиці та мощі святого Валентина
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Кожного разу із наближенням 14 лютого – дня св. Валентина сотні тисяч пар закоханих в Україні звертаються з молитвами до свого покровителя. Але ще поки не всі знають, що мощі святого Валентина (частинка) зберігаються у нас на Батьківщині у містечку Самборі, що на Львівщині. А ті, що вже довідались, намагаються приїхати сюди по благословення до свого заступника та шукають, де знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці – історія храму

Отже, одна із головних святинь міста Самбора – церква Різдва Пресвятої Богородиці містить мощі святого Валентина. Із самого початку своєї побудови у 1738 р. храм був осередком українського церковного життя. Звели його за кошти українських магнатів, які мали осідок у с. Радловичах (тепер с. Ралівка поблизу Самбора), –  Іллі та Олени Комарницьких, які були в свій час відомими благочинцями та володіли багатьма школами у місті.

Храм споруджений у стилі українського бароко, має один купол, галерею та 10 вікон. У 1865 р. церква зазнала реконструкції: за вівтарем було зведено дугоподібну захристію, перенесено головний вівтар та встановлено іконостас з царськими вратами. Деякі із розписів церкви були виконані маляром Яблонським, а у 1894-1895 рр. багато з настінних образів намалював К. Устиянович.

У 1935 р. під час проведення ремонтно-реставраційних робіт під вівтарем було виявлене підземелля, у якому покоїлися останки фундаторів храму –  Іллі й Олени Комарницьких та їх доньки Софії, а також єпископа Самбірсько-Перемиської Єпархії Атанасія Шептицького, який помер у 1777 р.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Вигляд спереду

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Вигляд спереду

Історія святого Валентина

Але повернемось до св. Валентина. Відомо, що св. Валентин був священником у Римській імперії. У 260-270-их рр. після Різдва Христового римським імператором Клавдієм була введена заборона на одруження його легіонерів. Вважалося, що одружений воїн уже не може бути таким же ж боєздатним та відданим імператору, як неодружений, тому що у нього уже головне місце у житті посідає сім’я, а не жага слави та здобуття прихильності Кесаря.

Наперекір імператорській волі св. Валентин таємно почав вінчати його легіонерів. Довідавшись про порушення наказу імператор Клавдій наказав посадити священника у в’язницю та стратити. Ще будучи у в’язненим св. Валентину вдалось навернути до християнства Астерія одного із наглядачів та його родину, вилікувавши своїми щирими молитвами його доньку. Незадовго до своєї страти 14 лютого молодий священник закохався у свою “пацієнтку” та написав їй листа. З того часу зародилась традиція написання валентинок тим, кого кохаємо. Похований був св. Валентин у Римі.

Мощі святого Валентина

У 1759 р., так як св. Валентин вважався покровителем Самбірсько-Перемиської єпархії, частинку його мощей  у невеличкому скляному саркофазі за наказом Папи Римського було перевезено у Самбір, де вони знаходяться й дотепер. Автентичність реліквії підтверджує документ у Римі, виданий Понтифіком. Були й підтверджуючі грамоти з печатями у Самборі, однак у часи СРСР вони безслідно зникли.

Мощі святого Валентина у скляному саркофазі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі

Мощі святого Валентина у скляному саркофазі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Самборі

На сьогодні в переддень та день св. Валентина тисячі паломників приїзджають у Самбір вклонитись мощам святого та попросити у нього благословення для свого кохання чи для сімей близьких людей. І є багато свідчень, що ці молитви не проходяь намарно: сім’ї миряться, віднаходять любов та злагоду у своїх стосунках.

Чудотворна ікона Матері Божої.

Крім мощей св. Валентина у церкві зберігається ще одна реліквія – чудотворна ікона Матері Божої. Проголошена вона була чудотворною у 1727 р. після того як протягом 9 місяців з очей Богородиці капали криваві сльози. Повторилось це чудо напередодні Першої світової війни, на цей раз її плач тривав 9 днів. З початком воєнних дій її дослідник о. Франц Рабій вивіз образ до Відня, однак 1915 р. уже повернув його на місце. А 28 серпня 1928 р. за клопотаннями отця Папа Римський Пій XI дав дозвіл коронувати ікону.

На сьогодні це є єдина в Україні коронована ікона Матері Божої. У 1944 р. дві монахині вивезли ікону із окупованої Радянським Союзом України на Захід. Після реставрації у 1996 р. у майстерні Львівського музею історії та релігії ікона була повернута на своє місце у самбірську церкву Різдва Пресвятої Богородиці на головний престол.

Самбірська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Самбірська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці




Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *