Вид на Чорногору

Чорногора: містика та краса Карпат

Чорногора: містика та краса Карпат
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Чорногора – містична і дивовижна частина Українських Карпат, місце, де хмари зустрічаються із землею, а непокірні вітри співають свої пісні, змінюючи щокілька годин настрій погоді; це місце, де гуцули, як і сотні років тому випасають на полонинах своїх овець, виграючи на дримбі, а літній цвіт червоної рути навіває романтику. Саме тут, де пролягає Чорногірський хребет, можна назавжди залишити своє серце поміж гір, неприступних скель, зелених пасовиськ та місцевих леґенд, щоб щоразу повертатись і повертатись.

Чорногірський хребет: розташування

Знаходиться Чорногора поміж долинами річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного Черемошу. Загальна протяжність хребта складає понад 40 км. Чорногора є поділена міжгірною сідловиною – Полониною Скопеською на дві частини: західну – порізьблену, із горою Петрос, та східну, яка тягнеться одним великим суцільними хребтом із Говерлою, Гутин Томнатиком, Піп Іваном Чорногірським та ін.

Читайте також: В снігових обіймах Чорногори

Фото 1. Вечір на Чорногорі

Фото 1. Вечір на Чорногорі

Чорногірський хребет складений в переважній більшості із твердого пісковика та флішу (морські осадові гірські породи), хоча подекуди є виходи на поверхню вулканічних порід. Поширеними тут також є кам’яні осипища. Схили Чорногори є глибоко розчленованими, а в високогір’ї звичним є альпійський рельєф із численними льодовиковими формами (кари, троги, цирки). Для масиву характерною є асиметрія між його південними стрімкими схилами, та північними, які розпадаються на численні розгалуження. Завдяки колись давньому льодовику Чорногора отримала свою особливу рису – численні котли та уступи, які перерізаються значною кількістю гірських потоків, моренових валів та гірських озер.

Фото 2. Весняна Чорногора

Фото 2. Весняна Чорногора

Чорногора: основні вершини

Говерла (2061 м).

Існує кілька версій походження назви найвищої гори Українських Карпат. За першою, – назва гори походить від румунського слова “howirla”, яке перекладається як важкопрохідне підняття. Друга версія – угорська виводить “говерла” від слова “hovihar”, що означає завірюха. Також припускають, що назва гори  може походити від іншого угорського слова “hovirag” – підніжник. Відомо, що колись давно місцеві мешканці називали гору “Говирла”, однак після помилки австрійських картографів, у вжиток увійшло слово Говерла, яке витіснило ориґінал. Говерла складена в основному з пісковиків та конґломератів. Майже всю площу гори вкривають альпійські луки та чагарники, подекуди тут трапляються осипища. Зі східного боку гори маленьким струмком розпочинає свою течію річка Прут, тут також розташований Прутський водоспад висотою 80 м.

Фото 3. Говерла. Чорногора

Фото 3. Говерла. Чорногора

Бребенескул (2032 м)

Розташована гора між вершинами Менчул та Ребра. На схилах Бребенескула добре збереглись давньольодовикові рельєефи і сліди морозного вивітрювання. Для гори характерними є альпійські та субальпійські види рослинності, а також кам’яні осипища. Поверхня гори нагадує собою купол, тільки північно-східні схили є  скелястими та стрімкими. Гора Бребенескул – одна із небагатьох карпатських гір, де завдяки помірно-континентальному клімату увесь рік може лежати сніг, навіть в середині літа.

Піп Іван (2022 м)

Назва Піп Іван винилка за однією версією від схожості форми гори до священника у рясі, а за іншою версією, – жив собі колись священник на ім’я Іван, який часто любив тут збирати цілющі трави на Івана Купала – звідси й назва. Є ще одна цікава версія походження назви гори. Тут на висоті дуже часто дують сильні вітри, а гора від них наче попіває, тому й Попіван. Вершина також має ще зовсім іншу назву – Чорна гора. Кажуть місцеві мешканці, що колись тут на горі Довбуш вбив чорну біду і відтоді люди почали називати вершину Чорною горою. Також на горі Піп Іван розташована високогірна обсерваторія, яка  до Другої світової війни мала міжнародне стратегічне значення, а зараз, на жаль, лише її руїни нагадують про колишню значимість та потрібність. 
Читайте також: Про “Білого слона” – обсерваторію на горі Піп-Іван

Фото 4: Обсерваторія на г. Піп Іван. Чорногірський хребет

Фото 4: Обсерваторія на г. Піп Іван. Чорногірський хребет

Петрос (2020 м)

Знаходиться ця карпатська вершина на північно-західній стороні Чорногірського хребта між Говерлою і Шешулом в Рахівському районі Закарпаття. Північний і північно-східний схили Петроса мають скелястий характер, а західна і південно-західна сторона гори – це круті схили з численними кам’яними розсипами. Назва гори походить із румунської мови та означає “камінь”.
Читайте також: Кам’яний Петрос

Фото 5:  Гора Петрос. Чорногора

Фото 5:  Гора Петрос. Чорногора

Гутин Томнатик (2016 м)

Гора є однією з найкрасивіших вершин Українських Карпат, так як її поверхня вкрита рідкісною субальпійською і альпійською рослинністю. Тут зустрічаються незвичайної краси трави, прекрасні квіти та різноманітні химерні чагарники. Багато із тутешніх видів рослин є реліктами. Поширена версія, що незвичайна назва гори походить з уже зниклої дакійської мови і означає “сивий верх”.
Читайте також: Гутин Томнатик – сивий верх Карпат

Фото 6: Гора Гутин Томнатик. Чорногірський хребет

Фото 6: Гора Гутин Томнатик. Чорногірський хребет

Ребра (2001 м)

Ця вершина фактично є центром Чорногірського хребта. Тут можна натрапити на багато рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України. Існує кілька варіантів походження назви гори Ребра. За одним із них, обриси цієї вершини схожі на людське ребро, звідси й назва. Інший варіант видається правдоподібнішим – паралельні виступи на схилах, що утворилися внаслідок неоднорідного руйнування твердих і м’яких гірських порід, дуже нагадують ребра зголоднілої тварини, тому гора й отримала таку назву.
Читайте також: Гора Ребра – середина Чорногори

Фото 7: На Ребрі майже зима. Чорногора

Фото 7: На Ребрі майже зима. Чорногора

Інші вершини Чорногірського хребта:

Менчул (1998 м),
Туркул (1933 м),
Бреcкул (1911 м),
Смотрич (1898 м),
Шпиці (1863 м),
Дземброня (1877 м),
Данцір (1850 м),
Пожижевська (1822 м),
Шешул (1688 м).

Фото 8: Брескул. Чорногора.

Фото 8: Брескул. Чорногора.

Чорногірський хребет і його рослинність

На відміну від решти Українських Карпат, де виділяють п’ять поясів рослинності відповідно до їх висоти знаходження: дубові ліси (в основному на Закарпатті), букові ліси, соснові ліси, субальпійський та альпійський пояси, для Чорногори характерними є тільки три останні пояси. Зазвичай лісовий пояс сягає тут висоти 1400 м, а далі починаються полонини. У червні схили Чорногірського хребта вкриваються ніжно-рожевим килимом квіток червоної рути, які після пісні Володимира Івасюка стали ще одним із українських символів поряд із калиною.

Читайте також: Карпати. Коли цвіте червона рута

Фото 9. Цвіте червона рута. Світанок на Чорногорі.

Фото 9. Цвіте червона рута. Світанок на Чорногорі.

На деяких із вершин Чорногори (гори Ребра та Шпиці) можна натрапити на дуже рідкісну квітку, представника Червоної книги України – едельвейс, чи як гуцули ще називають – шовкову косицю.

Читайте також: Едельвейс – гірська квітка мужності й кохання

Фото 10. Липень-серпень пора цвітіня едельвейсу у Карпатах. Чорногірський хребет

Фото 10. Липень-серпень пора цвітіня едельвейсу у Карпатах. Чорногірський хребет

Озера Чорногори

Озеро Бребенескул

Крім найвищої гори нашої країни, у Чорногорі також знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря й найвисокогірніше українське озеро – Бребенескул, розташоване у Рахівському районі Закарпатської області.  Довжина озера – 134 м, ширина – 28-44 м, а глибина до 2.8 м. Щодо походження назви озера інформації немає, однак, очевидно, що закінчення “-ул” вказує на її румунське походження.

Читайте також: Бребенескул – найвисокогірніше озеро України

Фото 11. Гутин Томнатик та озеро Бребенескул в його підніжжі. Чорногора

Фото 11. Гутин Томнатик та озеро Бребенескул в його підніжжі. Чорногора

Озеро Несамовите

На північно-східному схилі гори Туркул  у льодовиковому карі на висоті 1750 м над рівнем моря знаходиться містичне озеро Несамовите. Розміри озера 88 м на 45 м, а середня глибина коливається в межах 1-1,5 м. Гуцули вірять, що всі душі самогубців та вбивць потрапляють саме до цієї водойми. Не дай Боже комусь кинути камінь у тихі води Несамовитого та потривожити їх спокій. Тоді із води виходить білий вершник на білому коні; де його кінь копитом вдарить по скелі, – там відколюються шматки льоду, які грішні душі тут же підхоплюють у міхи і несуться увись темними хмарами. Де мішок розв’яжуть, – там починає сипати град на людські оселі та городи.  Дістається, звичайно, найбільше обійстям грішників, тому місцеві ґазди, дивлячись на заподіяну стихією шкоду, порівнюють наскільки хто з односельців грішний.

Також кажуть, що негода раптово виникає, коли вмирає великий боговідступник, – таким чином душі з Несамовитого вітають новоприбулого. Основою таких леґенд є мінливість погоди Чорногори, адже навіть у ясну погожу днину за 20-30 хв. може налетіти ураганний вітер з темними хмарами, дощем, снігом, градом, що вже й не знаєш чи побачиш ще білого світу і тоді мимоволі віриш, що це не могло не відбутись без участі нечистого. Також гуцули кажуть, що із дерева, вимоченого у водах Несамовитого виходять найдзвінкіші трембіти.

Фото 12. Світанок над озером Несамовитим. Чорногірський хребет

Фото 12. Світанок над озером Несамовитим. Чорногірський хребет

Озеро Марічейка

У південній частині Карпатського національного парку, на північно-східному схилі гори Шурин розташувалось мальовниче озеро Марічейка. Довжина озера сягає 88 м, ширина — 45 м, висота над рівнем моря — 1510 м, а максимальна глибина — 0,8 м. Оточена водойма улоговиною, яка має  видовжену форму. Береги озера низькі, вкриті частково субальпійськими луками, а частково заростями осоки та оточені лісом з ялини та гірської сосни. Про Марічейку гуцули склали  поетичну леґенду.

Більше читайте тут: Леґенда про Марічейку

Фото 13. Озеро Марічейка в Карпатах. Чорногірський хребет

Фото 13. Озеро Марічейка в Карпатах. Чорногірський хребет

Леґенди Чорногори

Походження назви хребта

Про походження назви Чорногора існує чимало леґенд. Одна із них говорить, що колись у цій дикій та необжитій місцині поселився з Волощини пан Трієску. Збудував він собі на високій горі замок, завів череди корів та отари овець, які його слуги постійно випасали на гірських луках. Та й так обжився там пан, що навіть дав назви своєю мовою навколишнім горам та полонинам: Менчул, Туркул, Брескул, Думен, Унгуряска, Веденяска, Герешаска, Шаса, Рогнєска… На зиму пан виїжджав у місто, куди також спроваджував свої незчисленні стада та отари на продаж.

Якось в горах з’явилсь нові поселенці – втікачі від панського гніту з сусідньої Галичини. Довідався про це Трієску і почав насильно забирати у поселенців худобу та все інше нажите важкою працею. Більше того, хоч пан був багатий, та жіночої ласки бракувало йому, незважаючи на підстаркуватість. Тому, запримітивши серед поселенців красиву дівчину, панські слуги викрадали її в батьків для втіхи Трієску. Якщо дівчина траплялась горда і не корилась, то пан силою її брав, а потім кидав у прірву.

Серед новоприбулих жив собі один чоловік, який мав дочку-красуню Оленку. Знав чоловік про пристрасть пана до молодих дівчат, тому й стеріг дочку як зіницю ока. Однак, нишпорки Трієску доклали про дівчину багатію і, коли чоловіка не було вдома, викрали все-таки красуню.

Зібрав тоді чоловік всіх постраждалих від панської сваволі й інших мешканців села і рушили вони на замок Трієску. Не очікували панські посіпаки, що хтось насмілиться на них напасти і після винажливого бою ріки крові з їхніх голів зачервоніли на мурах. В одному із залів замку повстанці натрапили на пана, перед яким лежала вбита Оленка. Прив’язали тоді селяни пана до стовпа, облили смолою та й підпалили. Згорів пан разом із замком до тла, лиш почорніле від диму та людської крові каміння залишилось від нього. З того часу цю гору й нарекли Чорною горою й кажуть люди, що подекуди й досі на горі чути голосіння красуні Оленки.

Фото 14. З Ясіні на Говерлу. Чорногірський хребет

Фото 14. З Ясіні на Говерлу. Чорногірський хребет

Чорногора та Олекса Довбуш

Місцина Чорногори тісно пов’язана із опришками Українських Карпат, тому й не дивно що головними дійовими особами тутешніх леґенд є народні месники. Кажуть, що в околицях Кедроватого, де є дві скелі, народився колись леґендарний опришок Олекса Довбуш. Як він народжувався, то сто небесних зірок стали у небі хрестом, усяка скотина та звірина спинилась, вівчарі зачудувались, пани здригнулись, а сам цісар Максиміліан розсердився, як в нього випав із рук келих з вином. І ніхто тоді ще не знав і не відав, що ці знамення віщували народження славного опришка, царя полонин – Олекси Довбуша.

За переказами у п’ять літ Довбуш вже сам водив на полонини овець, а також, будучи ще дитиною, йому вдалось під час бурі підстрелити в урочищі Ґаджина нечистого, який кривлявся Господові й за це ангел нагородив його величезною силою. Довбуш обходив усі гори вздовж і впоперек, був у нехрещених у Волощині, забирав золото у багатіїв і роздавав поміж бідними та своїми товаришами, а повертався додому до Кедруватого лише тоді, коли тайстри вже були переповнені. На одній із скель там є видовбане крісло, в іншій – печера, куди Довбуш ховав усі скарби. Якось, ідучи в похід, отаман наказав товаришам замаскувати вхід до тієї печери. Леґіні так попрацювали, що повернувшись Довбуш сам не зміг знайти входу. З того часу ця печера є замкненою і ніщо не може її відшукати та відімкнути. Відтоді місцеві гуцули часто приповідають: “Якби Кедроватий відкрився. То би на весь світ засвітився!”.

Фото 15. Село Дземброня. Чорногора

Фото 15. Село Дземброня. Чорногора

Маршрут по Чорногорі

Чорногора – один із найпопулярніших масивів для пішохідних походів в Карпати. Пропонуємо вашій увазі один із варіантів туристичних маршрутів по Чорногірському хребту:
с. Дземброня – г. Смотрич (1894 м.) – г. Піп Іван Чорногірський (2028 м) – г. Дземброня (1877 м) – г. Менчул (1998 м) – г. Бребенескул (2036 м) – г. Гутин Томнатик (2016 м) – г. Ребра (2001 м) – г. Шпиці (1863 м) – оз. Несамовите – г. Туркул (1933 м) – г. Данціж (1848 м) – г. Пожижевська (1822 м) – г. Брескул (1811 м) – Високогірний стаціонар Інституту екології Карпат НАНУ (1429 м) – турбаза Заросляк – полонина Кознєска – урочище Козьмещик – село Лазещина.

Довжина маршруту – 55 км, тривалість – три дні.

Чорногірський хребет. Карта

Чорногірський хребет. Карта

Читайте також:

Джерела фото: Фото обкладинки, фото 2, 3 – photographers.ua/Vovikmar; фото 1 – photographers.ua/IvanKostyk; фото 4 – igormelika.com.ua; фото 5,6,7,11,13 – Подорожі Карпатами; фото 8 – photographers.ua/AlekseyMedvedev; фото 9, 14 – photographers.ua/JaremiYaroslavTyurmenko; фото 10 – Вова Вінтоняк; фото 12 – photographers.ua/SergeyIT; фото 15 – Андрій Марущинець.
Карта Чорногори – karpaty.net.ua

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

2 comments on “Чорногора: містика та краса Карпат

  1. Ігор мої вітання. Дуже гарний маршрут, та не менш цікавіший опис, мені частину також доводилось проходити. Чекаю на продовження розповіді та фото.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *