Гора Довбушанка в Ґорґанах

Довбушанка – там, де заховані скарби Довбуша

Оцініть статтю

Гора Довбушанка (Добушанка) – гірська вершина Карпат, у масиві Ґорґани, в Івано-Франківській області. Висота гори – 1754 м. Південні схили вершини – пологі, а північні навпаки – круті. Довбушанка складається з пісковику та рясно вкрита кам’яними розсипами. Схили гори густо порослі ялиновими лісами, а на вершині знаходиться криволісся з сосни гірської і різнотрав’я.

Гора Довбушанка після грози

Гора Довбушанка після грози

Читайте також: Ґорґани – незаймана краса Карпат

Леґенди про Довбушанку

Гора Довбушанка – досить популярний об’єкт серед туристів. Про гору написано чимало леґенд і переказів. Кажуть, що так назвали її на честь леґендарного опришка – Олекси Довбуша, тому що він тут постійно зимував. За леґендою саме під цією горою Олекса Довбуш заховав всі свої скарби. Але як Олекса помер, то комори позамикались, а плити зсунулись, і так все стоїть донині. Багато люду шукали скарби, але нікому так і не вдалось це зробити, бо скарби всі закляті. Та чи має відношення назва цієї гори до оспіваного у піснях і легендах народного месника гуцульського краю Олекси Довбуша, достеменно не відомо. Хоч, напевно, він побував на цій встеленій великими брилами сірого каміння вершині, з якої у добру погоду проглядаються не тільки інші гірські вершини на десятки кілометрів, але й Передкарпатська височина.

Читайте також:
Гора Сивуля. Поміж сивих хмар
На спині Хом’яка,
Леґенда про озеро Синевир

Панорама Довбушанки

Панорама Довбушанки

Зимова Довбушанка

Зимова Довбушанка

Взимку г.Довбушанка є однією з найскладніших для підкорення альпіністами вершин в Карпатах, а влітку сходження на неї – це досить легка та захоплююча мандрівка. Проте загалом чимало людей стверджують, що подорожувати Ґорґанами влітку навіть цікавіше і складніше, ніж Чорногорою. Але, якщо пощастить з погодою, то мальовничі  краєвиди цієї частини Українських Карпат та десятки чудових фото стануть приємною нагородою за усі труднощі походу.

Читайте також: Чорногора. Містика та краса

Маршрут через гору Довбушанку

С. Бистриця — г. Довбушанка — пер. Переслоп — м. Яремче
Загальна протяжність — 35 км. Найвища точка — 1755 м. Тривалість— 2 дні. Складність — висока.

Маршрут на Довбушанку починаємо із центру с. Бистриця. Рухаємося у східному напрямку долиною потоку Довжинець. Пройшовши 6 км спочатку селом, а далі – лісом, досягаємо будиночка і великої вирубки. Саме тут впадає потік Озірний, який бере початок під горою Ведмежик. Йдемо вздовж нього досить доброю дорогою вверх. Через 2,5 км виходимо до широкої поляни з будиночком і великим ставом. Тут дуже гарне місце для табору. Пройшовши вище дорогою, досягаємо ще одного будиночка, де потрібно перейти на другий бік потоку і почати підйом у південному напрямі. У потоці варто набрати достатньо води, оскільки знову вона трапиться лише на спуску з Довбушанки. Не дуже добре виражена, але промаркована низенькими стрілками стежка виводить на хребет. Тримаючись лінії вододілу, рухаємося на схід до розвилки стежок. Тут повертаємо ліворуч, на північний схід. Через кілометр у лісі починається досить стрімкий підйом до висоти з відміткою 1546 м, на якій встановлено металевий геодезичний знак. Звідси вже видно вершину Ведмежика. Через ще понад кілометр підйому виходимо на його плече.

Далі до вершини можна йти гребенем, зарослим жерепом, або, спустившись на північний схил, обійти зарості. Від Ведмежика (1736 м) стежка веде розсипами великого каміння до найвищої точки Довбушанки (1755 м). Краєвиди з Довбушанки – неймовірні, ними варто насолодитись. Пройшовши у південно-східному напрямку до другої вершинки Довбушанки, повертаємо різко праворуч у напрямку до невеликої полонини на безіменній вершині (1520 м). З неї рухаємось пологою тракторною дорогою у південному напрямку, або лісовою стежкою, що йде гребенем хребта і зводить стрімко вниз до долини річки Зубринки. Поблизу річки обладнане місце для стоянки. Звідти проходимо приблизно дев’ять кілометрів дорогою вниз вздовж течії Зубринки. Проминувши її гирло, повертаємо на добре второвану стежку, яка йде уверх у східному напрямку і виводить на перевал Переслоп. З нього добре второваною дорогою серпантином виходимо у Яремче.

Джерело: Подорожі Карпатами, “Українські Карпати. Пішохідні маршрути. Путівник” Йосип Гілецький

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *