Гора Ребра влітку

Гора Ребра – середина Чорногори

Гора Ребра – середина Чорногори
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Гора Ребра – найнижча з гір-двотисячників в Україні. Висота її становить 2001 м. над рівнем моря. Гора Ребра фактично є центром хребта Чорногори. Ще на початку минулого століття через неї проходив польсько-чехословацький кордон, а сьогодні межа між Закарпаттям та Івано-Франківською областю. Очевидно, відтоді тут залишилися рештки майже повністю зруйнованих окопів, колючого дроту та пронумеровані прикордонні стовпчики.

Назва гори

Існує кілька варіантів походження назви Ребри. За одним із них, обриси вершини схожі на людське ребро, звідси й назва. Інший варіант видається правдоподібнішим – паралельні виступи на схилах, що утворилися внаслідок неоднорідного руйнування твердих і м’яких гірських порід, дуже нагадують ребра зголоднілої тварини, тому й гора Ребра отримала таку назву.

Рослинність

Тут можна натрапити й на рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, – це наскельниця лежача, ломикамінь моховидний, рододендрон та інші. Також, як і на багатьох інших вершинах Чорногірського хребта, на горі Ребра є багато чорниць і брусниць.

Читайте також: Чорногора. Містика та краса

Гора Ребра і "майжезима"

Гора Ребра і “майжезима”

Гора Ребра та її околиці

Мабуть, тяжко в Карпатах знайти вершину, із якої не відкривалися б неймовірні краєвиди. Так і з горою Ребра – вона є прекрасним майданчиком для огляду та фотографування Карпат завдяки своїй більш ніж двотисячній висоті. На північному заході видніється гора Туркул, правіше від неї, на північний схід, – скелясті Шпиці. На півдні височіє гора Гутин Томнатик, а на південному сході – друга за висотою вершина Карпат – Бребенескул. Під самою горою Ребра можна побачити невеличкі озерця (за деякими даними, їх налічується тут 5 штук).

Читатйте також: Гутин Томнатик – сивий верх Карпат

Гора Ребра – туристичний маршрут

Село Видричка – гора Брескул – гора Ребра – озеро Бребенескул – гора Піп Іван – гора Васкуль – село Луги (Чорногора)
Загальна протяжність — 66 км. Найвища точка — 2028 м. Тривалість— 3 дні. Складність — середня.

Вихід на маршрут варто почати із с. Видричка, що лежить на Білій Тисі західніше від Богдана. Підйом здійснюємо ґрунтовою автодорогою, яка прямує доверху вздовж потоку Павлик і виводить на полонину Шешульську. Там вона стає практично горизонтальною і веде попід вершинами Шешула, Петроса до Говерли. З дороги відкриваються гарні краєвиди на Чорногірське середньогір’я та Рахівські гори. З підніжжя Говерли попід її південно-західним схилом до сідловини між Брескулом веде тільки стежка.

Далі – вихід на гребінь хребта і долання вершин Брескул, Пожижевська, Данцеж, Туркул та Ребра. Після проходження вершини гори Ребра потрібно обрати варіант спуску до найвисокогірнішого в Україні озера Бребенескул (1801 м над рівнем моря). Плавніший іде під схилом гори Бребенескул.

Читатйте також: Бребенескул – найвисокогірніше озеро України

Від озера можна піднятися знову на гребінь хребта, або рухатись хорошою стежкою, що траверсує верхню частину схилів вершин, оглядаючи краєвиди тільки південних румбів. Траверсна доріжка у сідловині під Попом Іваном виходить на гребінь хребта і вже ним — на вершину до будівлі обсерваторії.

Читатйте також: Про “Білого слона” – обсерваторію на горі Піп-Іван

Оглянувши з усіх сторін вершину Чорної Гори, можна помітити спуск у сторону Стога. Зверху він видається непрохідним. Однак, насправді, з нього зводить добра стежка, яка спочатку в’ється поміж виступами скель, а нижче — заростями жерепу. Настрій на спуску створюють чудові краєвиди. Нижче субальпійського криволісся на вершині Васкуль стежка заходить у ліс. Але і тут вона надійна та широка, з галявинами, вкритими травами, і стовпчиками старого кордону. Від стовпчика № 13 повертаємо праворуч і невдовзі виходимо на гарну полонину. З неї лісом надійна стежка виводить до колишньої гаті Балцатул. Тут є будиночок, а нижче від нього – залишки греблі, з якої вода спадає невеличким водоспадом. Надійна дорога веде вздовж річки Балцатул до її злиття із Стогівцем. З цього місця вона отримала назву Біла Тиса. Основним витоком її є Стоговець, що бере початок у Гуцульських Альпах. Дорога вниз виводить у с. Луги, яке має автобусне сполучення.

Джерело: Подорожі Карпатами, “Українські Карпати. Пішохідні маршрути. Путівник” – Йосип Гілецький

 

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *