Над каньйоном Смотрича в місті Кам’янці-Подільському велично розкинула свої мури Кам’янець-подільська фортеця. Унікальна своєю неприступністю, архітектурою та довколишнім ландшафтом фортеця за всю історію свого існування була захоплена ворожими військами лише двічі, але жодного разу не була взята штурмом. Перший раз – литовським князем Вітовтом у 1393 р. внаслідок незгоди серед її оборонців, а вдруге капітулювала перед турецькими військами у 1672 р., коли сили ворога значно переважали чисельність залоги, що боронила Кам’янець-подільський замок.
Читайте також: Кам’янець-Подільський. Фотомандрівка
Кам’янець-подільська фортеця – початки. Під владою Великого князівства литовського
Існує кілька версій часу побудови замку. За застарілою версією Кам’янець-подільський замок почав зводитись у 14 ст. в часи Великого князівства литовського. Однак після археологічних розкопок цю версію було відкинуто, тому що були знайдені фрагменти муру та культурний шар часів Київської Русі. За ще однією із версій Кам’янець-подільська фортеця мала дако-римське походження і ототожнювалась із містом Клепідава. Однак ця версія потребує ґрунтовного вивчення і поки-що археологічно не підтвердилась, тому що під культурним шаром часу Київської Русі одразу знаходяться матеріальні залишки Трипільської культури. Отже, найбільш вірогідно, що Кам’янець-подільський замок почав зводитись за Київської Русі.
Початки фортеці відносять до часового проміжку між ХІ та ХІІІ ст. Кам’янець-подільська фортеця тоді була в основному дерев’яною. У 1240 р. Кам’янець-подільський замок був захоплений та спалений монголо-татарами. Наступних 100 років вся територія Пониззя (так тоді звалось Поділля) перебувала під владою орди. Очевидно, в той час Кам’янець-подільська фортеця була відновлена монголо-татарами.
У 1362 р. литовський князь Ольгерд у битві під Синіми Водами здолав монголо-татарське військо, приєднавши таким чином територію Пониззя, а з ним і місто до Великого Князівства Литовського. Правити Поділлям стали його племінники Коріатовичі: Юрій, Олександр, Борис, Костянтин та Федір. В той час Кам’янець-подільський замок формує свій унікальний вигляд, розбудовуючись за пожертви купців, дрібних шляхтичів та кошти Папи Римського, який надсилав для міста «милостиню св. Петра».
У 1393 р. литовський князь Вітовт захоплює усе Поділля, а згодом і Кам’янець. Та володів містом він недовго, у 1395 р. польський король Ягайло змушує Вітовта поступитись містом на свою користь. І згодом «за особливі заслуги» віддає його у руки краківського воєводи Спитка з Мельштина. Саме за Спитка розпочалось будівництво чотирьох башт: Тенчинської, Ковпак, Лянцкоронської і Рожанки. Але у 1399 р. Спитко гине у битві з татарами і король викуповує місто у його вдови Єлизавети. У 1400 р. Ягайло дарує місто своєму молодшому брату Свидригайлові, однак через претендування останнього на володіння Литвою та укладення союзу із Тевтонським орденом у 1404 р. повертає місто у свою власність. У 1411 р. король вимушений був повернути Кам’янець Вітовту внаслідок укладеної із ним угоди. Вітовт покращує обороноздатність замку, розпочавши будівництво кутової вежі, яка пізніше стала зватись Папською та Чорної вежі, яка у 1672 р. була зруйнована під час облоги міста турками.
Читайте також: Замок Любарта в Луцьку. Історія в цеглі
Кам’янець-подільська фортеця – під владою Польського королівства
У 1430 р. помирає Вітовт, а вже у 1434 р. внаслідок чвар між його спадкоємцями Кам’янець переходить до Польського королівства. У XV ст. Кам’янець-подільський замок зазнав реконструкції : було укріплено старі башти і побудовано десять нових. А в середині ХVI ст. під керівництвом військового інженера й архітектора Йова Претвича було збудовано Нову західну та Нову східну із криницею глибиною 36 м башти та Польну браму із мостом. На початку XVII ст. зі сторони поля перед фортецею були зведені земляно-кам’яні бастіони, які отримали назву – Нова фортеця. В часи української національно визвольної революції під проводом Б. Хмельницького твердиня так і не була жодного разу взята козацькими військами. У 1672 р. Кам’янець-Подільська фортеця була захоплена значно переважаючими військами турків та гетьмана П. Дорошенка. У 1699 р. Кам’янець-подільський замок перейшов знову у власність Польщі.
Читайте також: Меджибізька фортеця. Між Богом та Божком
Кам’янець-подільський замок – під владою Російської імперії
У 1793 р. після другого поділу Польщі Кам’янець Подільський, а з ним і замок перейшли під юрисдикцію Російської імперії. Після захоплення Бессарабії російсько-турецький кордон відсунувся далеко від Кам’янця, тому потреба Російської імперії у фортеці відпала і Кам’янець-подільський замок перетворюється на в’язницю. Згодом тут, в одній із башт, відбував покарання народний месник Устим Кармелюк. В час Першої світової війни у замку знаходився штаб Південно-Західного фронту Російської імперії.
Читайте також: Білгород-дністровська фортеця та місто, що змінює назви
Кам’янець-подільська фортеця – в часи Радянського союзу
В часи Радянського союзу у 1928 р. у Кам’янці було створено історико-культурний заповідник, який включив у себе Старий замок, Польську та Руську брами та башту Стефана Баторія. А у 1977 р. усе Старе місто отримало статус державного історико-культурного заповідника.

Кам’янець-Подільська фортеця з висоти пташиного польоту. Попереду – Нова західна башта, за нею Денна
Башти та інші будівлі старої фортеці
Як уже згадувалось раніше, Кам’янець-подільський замок складається із Старої фортеці (власне замку) та нової фортеці, зведеної на початку XVII ст.

План Старої фортеці у Кам’янці-Подільському.
1. Папська (Кармелюкова) башта; 2. Башта Ковпак; 3. Тенчинська башта; 4. Ляська (біла) башта; 5. Денна башта; 6. Нова західна башта; 6а. Мала західна башта; 7. Башта Рожанка; 8. Комендантська башта; 9. Башта Лянцкоронського; 10. Нова східна башта; 11. Водна Башта; 12. Місцезнаходження башти Чорної;
13. Боргова яма; 14. Залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава, підземна галерея; 15. Північний бастіон; 16. Південний бастіон; 16a. Залишки бастіону Св. Ганни.
Стару фортецю оточують високі мури із 11 баштами. Зліва від в’їзних воріт знаходиться Папська башта, зведена у XV-XVI ст., названа так, тому що Папа Римський звільнив кам’янецьку шляхту від обов’язкового паломництва до Риму, а всі зекономлені шляхтою кошти віддав на користь замку, розуміючи його значення в обороні християнського світу на кордоні із Османською імперією. У 1818-1823 рр. у цій вежі був ув’язнений Устим Кармелюк, тому часто її ще називають Кармелюковою.

По центрі – Папська-башта,позаду справа – Рожанка, зліва – Башта-Ковпак, Тенчинська Башта, Ляська башта. Кам’янець-подільський замок
Слідом за Папською іде башта Ковпак збудована у XIV-XVI ст. Під час Польсько-Турецької війни у 1672 р. башта була дуже поруйнована Турками і на сьогодні вона дійшла до нас висотою лише 22 м.
Поряд знаходиться Тенчинська вежа, яка має гостроконечне закінчення і разом із Рожанкою та баштою Лянцкоронського належать до башт краківського типу. Названа споруда в честь воєначальника та краківського каштеляна Яна Тенчинського, який доклав значних зусиль до укріплення замку.
За Тенчинською знаходиться Ляська або Біла башта, зведена у XV ст. та відома своїм білим тинькуванням. Названа споруда в честь Яна Ляського, примаса Польщі, який надавав матеріальну допомогу на реконструкцію споруди. На стіні вежі знаходиться цікавий напис: «Вірний друг – рідкісніший за фенікса».

Зліва направо: Ляська башта, Тенчинська Башта, башта Ковпак, Папська вежа. Кам’янець-подільська фортеця
Далі розташовується Денна башта – найбільша і найстаріша башта замку, яка є у напівзруйнованому стані. Початки будівлі відносять до XII ст. Раніше на її вершині встановлювалась дерев’яна надбудова для спостереження. Всередині башти колись знаходилась римо-католицька каплиця св. Архангела Михаїла.

Внутрішній двір Кам’янець-Подільської фортеці. Зліва направо: верх Тенчинської башти, Ляська башта, Денна башта, башта Рожанка, невеличка Комендантська башта, башта Лянцкоронського
Поряд із Денною є Нова Західна башта, збудована у 1542 р. Раніше башта мала п’ятикутну форму, однак у 1672 р., вона була зруйнована турками і ними ж відбудована згодом, але уже округлої форми.

Зліва – вежа Рожанка, на передньому плані – Нова західна вежа, позаду Денна вежа, справа – Ляська або Біла вежа, Тенчинська башта, по центру видніється вершечок башти Лянцкоронського. Кам’янець-подільський замок
Башта Рожанка, яка іде за Новою Західною Баштою отримала свою назву від того, що знаходиться на розі. Розпочалось її будівництво у кінці XIV ст. Спитком з Мельштина, а завершене було у 1505 р. Креславом із Курозвенок, польним біскупом із м. Вроцлавек в Куявській землі.

Зліва направо: Башта Лянцкоронського, Комендантська башта, башта Рожанка. Кам’янець-подільська фортеця
Найменша із башт – Комендантська знаходиться між баштою Рожанкою та Баштою Лянцкоронського. Вона виконувала колись роль оглядового майданчика для начальника гарнізону та служила для додаткового захисту дороги до міста.
Лянцкоронська башта – названа в честь начальника кам’янецьких фортифікацій Станіслава Лянцкоронського, зведена на поч. XVI ст. Особливістю архітектури будівлі є її верхній ярус із червоної цегли, увінчаний гостроверхим конусоподібним дахом, який значно поступається у діаметрі башті.
Нова Східна башта перша впадає в око з дороги. Башта має п’ятикутну форму та вкрита пірамідальним дахом, збудована була у середині XVI ст. Йовом Претвичем. Всередині неї була криниця глибиною 35 та шириною 5 м.
Зліва від Нової східної башти колись знаходилась Чорна Башта, однак вона була зруйнована у 1672 р. під час облоги Кам’янця турками, шотландцем Кетлінгом, який підірвав її та увесь гарнізон всередині, протестуючи проти капітуляції.
Водна башта знаходиться за межами фортеці на березі Смотрича і з’єднувалась із баштою Рожанка за допомогою підземного ходу. Вона була зведене у XVI ст. для забезпечення гарнізону питною водою. Підступи до неї знаходились під прикриттям гарматних батарей.
Кам’янець-подільський замок з двох сторін є захищений північним та південним бастіоном.
На самій території фортеці збереглись: боргова яма, залишки фундаменту замкового костьолу Св. Станіслава та підземна галерея.
Читайте також: Олеський замок. Історія та леґенди
Нова фортеця
Із широким поширенням артилерії Стара фортеця, збудована із каменю, не могла виконувати уже оборонні функції, тому постала потреба у вдосконаленні укріплень. Нова фортеця була зведена у 1617 – 1621 рр. військовим інженером Теодором Шомбергом для захисту Старої із території поля – найуразливішого місця укріплень. Нова фортеця була заввишки 16 м, оточена глибокими ровами і складалась із земляних валів, зміцнених двома напівбастіонами. Недоліком у її конструкції було те, що вона збудована вищою за стіни замку, тому ворог, захопивши Нову фортецю, отримував чудову мішень у вигляді Старої фортеці.
Читайте також: Старосільський замок. Той, що зберігся наперекір часу
Кам’янець-подільський замок сьогодні
На сьогоднішній день Кам’янець-подільська фортеця є одним із найбільш привабливих туристичних об’єктів в Україні. Кам’янець-подільський замок є включений до переліку пам’яток ЮНЕСКО і входить до списку 7 історико-архітектурних чудес України. Однак, слід згадати, що кілька років тому одна із башт Старої фортеці зазнала руйнування. Сподіваємось, що держава все-таки оцінить ту перлину, яка перейшлаь нам у спадок від минулих поколінь і зробить все, щоб відновити башту та зберегти фортецю нашим нащадкам.
Адреса фортеці: м. Кам’янець-Подільський, вул. Замкова, 1
Адміністрація Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника: вул. Іоанно-Предтечинська, 2
Конт. тел.:
Адміністрація: (03849) 2 38 69
Замовлення екскурсій: (03849) 2 55 33
Фото: snap.com.ua, iloveukraine.com.ua, orion-intour.com, ua-traveling.com, web.stagram.com, yarmarka.ucoz.ua, fortress.blox.ua, uateka.com, do100verno.com, kampot.org.ua
Действительно очень интересно и любопытно