Кам'янець-подільська фортеця

Кам’янець-Подільський. Фотомандрівка

Кам’янець-Подільський. Фотомандрівка
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Це місто не можна не любити. Можна сюди приїжджати й приїжджати  і закохуватись у нього знов і знов, відкриваючи у його багатогранному світі щоразу щось нове: новий краєвид, нову старовинну вежу, нову бруківку, нову леґенду… А їх тут стільки є, що на кілька міст вистачить. Та й саме місто є немов застиглою леґендою закарбованою у кам’яницях та бруківці. А ще Кам’янець-Подільський є містом фестивалів, найвідоміші із яких “Форпост” та “Республіка” проводяться тут щороку. Пропонуємо вашій увазі фотомандрівку містом-казкою, містом-історією, містом леґендою…

Кам’янець-подільська фортеця

Історія міста нерозривно пов’язана із історією Кам’янець-подільської фортеці. Раніше ми вже детально зупинялись на її історії, тому зробимо основний акцент на фото фортеці.

Читайте також: Кам’янець-подільська фортеця. Повернення у казку 

За всю історію свого існування фортеця була захоплена ворожими військами лише двічі, але жодного разу не була взята штурмом. Перший раз — литовським князем Вітовтом у 1393 р., внаслідок незгоди серед її оборонців, а вдруге капітулювала перед турецькими військами у 1672 р., коли сили ворога значно переважали сили оборонців.

За всю історію свого існування фортеця була захоплена ворожими військами лише двічі, але жодного разу не була взята штурмом. Перший раз — литовським князем Вітовтом у 1393 р., внаслідок незгоди серед її оборонців, а вдруге капітулювала перед турецькими військами у 1672 р., коли сили ворога значно переважали сили оборонців.

Фото Кам’янець-подільської фортеці зі Старого міста

На початку XVII ст. зі сторони поля перед фортецею були зведені земляно-кам’яні бастіони, які отримали назву – Нова фортеця.

На початку XVII ст. зі сторони поля перед фортецею були зведені земляно-кам’яні бастіони, які отримали назву – Нова фортеця.

Нова фортеця.

 

Всередині кам'яних бастіонів

Всередині кам’яних бастіонів

Нова Східна башта перша впадає в око з дороги. Башта має п’ятикутну форму та вкрита пірамідальним дахом, збудована була у середині XVI ст. Йовом Претвичем. Всередині неї була криниця глибиною 35 та шириною 5 м.

Нова Східна башта перша впадає в око з дороги. Башта має п’ятикутну форму та вкрита пірамідальним дахом, збудована була у середині XVI ст. Йовом Претвичем. Всередині неї була криниця глибиною 35 та шириною 5 м.

Нова Східна башта по центрі.

Башта Рожанка (крайня справа), отримала свою назву від того, що знаходиться на розі. Розпочалось її будівництво у кінці XIV ст. Спитком з Мельштина, а завершене було у 1505 р. Креславом із Курозвенок, польним біскупом із м. Вроцлавек в Куявській землі. Найменша із башт – Комендантська знаходиться між великими баштою Рожанкою та баштою Лянцкоронського. Вона виконувала колись роль оглядового майданчика для начальника гарнізону та служила для додаткового захисту дороги до міста. Лянцкоронська башта – названа в честь начальника кам’янецьких фортифікацій Станіслава Лянцкоронського, зведена на поч. XVI ст.

Башта Рожанка, отримала свою назву від того, що знаходиться на розі. Розпочалось її будівництво у кінці XIV ст. Спитком з Мельштина, а завершене було у 1505 р. Креславом із Курозвенок, польним біскупом із м. Вроцлавек в Куявській землі.<br /> Найменша із башт – Комендантська знаходиться між великими баштою Рожанкою та баштою Лянцкоронського. Вона виконувала колись роль оглядового майданчика для начальника гарнізону та служила для додаткового захисту дороги до міста. Лянцкоронська башта – названа в честь начальника кам’янецьких фортифікацій Станіслава Лянцкоронського, зведена на поч.  XVI ст.

Башти Лянцкоронського, Комендантська та Рожанка справа наліво.

Денна башта, найбільша і найстаріша башта замку, яка є у напівзруйнованому стані. Початки будівлі відносять до XII ст. Раніше на її вершині встановлювалась дерев’яна надбудова для спостереження. Всередині башти колись знаходилась римо-католицька каплиця св. Архангела Михаїла.

На передньому плані - Денна башта, найбільша і найстаріша башта замку, яка є у напівзруйнованому стані. Початки будівлі відносять до XII ст. Раніше на її вершині встановлювалась дерев’яна надбудова для спостереження. Всередині башти колись знаходилась римо-католицька  каплиця св. Архангела Михаїла.

На передньому плані – Денна башта, найбільша і найстаріша башта замку, яка є у напівзруйнованому стані. Фото з Нової фортеці.

Ляська або Біла башта, зведена у XV ст. та відома своїм білим тинькуванням. Названа споруда в честь Яна Ляського, примаса Польщі, який надавав матеріальну допомогу на реконструкцію споруди. На стіні вежі знаходиться цікавий напис: «Вірний друг — рідкісніший за фенікса». Поряд знаходиться Тенчинська вежа, яка має гостроконечне закінчення і разом із Рожанкою та баштою Лянцкоронського належать до башт краківського типу. Названа споруда в честь воєначальника та краківського каштеляна Яна Тенчинського, який доклав значних зусиль до укріплення замку.

Ляська або Біла башта, зведена у XV ст. та відома своїм білим тинькуванням.   Названа споруда в честь Яна Ляського, примаса Польщі, який надавав матеріальну допомогу на реконструкцію споруди. На стіні вежі знаходиться цікавий напис: «Вірний друг — рідкісніший за фенікса». Поряд знаходиться Тенчинська вежа, яка має гостроконечне закінчення і разом із Рожанкою та баштою Лянцкоронського належать до башт краківського типу. Названа споруда в честь воєначальника та краківського каштеляна Яна Тенчинського, який доклав значних зусиль до укріплення замку.

Ляська або Біла башта та Тенчинська вежа, яка має гостроконечне закінчення

 

Давні укріплення Кам'янець-подільської фортеці

Фото давніх укріплень Кам’янець-подільської фортеці

 

У дворі Кам'янець-подільської фортеці

У дворі Кам’янець-подільської фортеці

 

Тенчинська та Ляська (біла) башти. Вигляд зі двору фортеці

Тенчинська та Ляська (біла) башти. Фото зі двору фортеці

 

Колись по галереї ходили оборонці фортеці, а зараз під нею знаходиться ярмарок із сувенірами

Колись по галереї ходили оборонці фортеці, а зараз під нею знаходиться ярмарок із сувенірами

 

Колись це колесо у Новій Східній башті у  було частиною механізму для наповнення водою резервуарів з водою.

Колись це колесо у Новій Східній башті у було частиною механізму для наповнення водою резервуарів з водою.

 

Башта Лянцкоронського. Вигляд зі двору фортеці

Башта Лянцкоронського. Фото зі двору фортеці

Фортеця “населена” численними манекенами людей, які відтворюють давніх мешканців твердині. Зокрема, тут є багато фігурок в’язнів (серед них і Устима Кармелюка, який відбував в одній із башт ув’язнення). Є тут також манекени польських, турецьких вояків та наших козаків. А ще в одній із камнат підземелля можна зустріти коменданта (на фото).

Фортеця "населена" численними манекенами людей, які відтворюють давніх мешканців твердині. Зокрема  є багато фігурок в'язнів, серед них і Устима Кармелюка, який відбував в одній із башт ув'язнення. Є тут також манекени польських, турецьких вояків та наших козаків. А ще в одній із камнат підземелля можна зустріти коменданта (на фото).

“Мешканці” фортеці.

Кам’янець-подільський. Старе місто. Фотомандрівка

Від Кам’янець-подільської фортеці до міста веде міст, який, кажуть, є найстарішим в Україні та був збудований ще римлянами.

Вигляд на місто з фортеці. Кажуть, що міст, який веде до міста, є найстарішим в Україні та був збудований ще римлянами.

Фото Старого міста з фортеці. Міст веде з фортеці до Кам’янця-Подільського

Георгіївський собор у Кам'янці подільському. 1861 р.

Георгіївський собор у Кам’янці подільському. 1861 р.

Кам’янець-подільський місто різних епох та культур, адже тут свого часу володарювали не тільки такі християнські держави як Київська Русь, Велике князівство литовське, Польське королівство, а й Османська імперія. Тому фото Кам’янця-Подільського нижче є яскравим віддзеркаленням історії міста.

Місто над каньйоном. Позаду видніється давній мнарет, що залишився після турецького панування. А на схилі каньйону можна побачити ще одну Кам'янецьку вежу.

Місто над каньйоном. Позаду видніється давній мінарет, що залишився після турецького панування. А на схилі каньйону можна побачити ще одну Кам’янецьку вежу.

 

Одна із веж Кам'янця подільського у каньйоні річки Смотрич

Одна із веж Кам’янця подільського у каньйоні річки Смотрич

Центральною площею у Кам’янці-Подільському була площа Польський Ринок, яка здавна існувала паралельно із Вірменським та Руським ринком.

Пл. Польський Ринок у Кам'янці подільському, яка здавна існувала паралельно із Вірменським та Руським ринком.

Пл. Польський Ринок у Кам’янці подільському

Кожну центральну площу давніх міст із магдебурзьким правом увінчувала ратуша. Початки Кам’янець-подільської ратуші відносять до XIV ст.  а сучасного вигляду вона набула у XVI ст. До 1793 року у будинку засідав польський і українсько-польський (з 1703 року) магістрат. В XVII столітті у пивницях ратуші містилися камери для тортур інквізиторського суду. За часів російської займанщини в ансамблі ратуші розташовувалися магістрат і міська управа. Протягом 1870—1917 років у Будинку магістрату було міське поліцейське управління, а підвали використовували для попереднього ув’язнення затриманих. Зараз в Будинку магістрату розміщено музейні експозиції.

Кам'янець-подільська ратуша (XIV-XVI століття).  До 1793 року у будинку засідав польський і українсько-польський (з 1703 року) магістрат. В XVII столітті у пивницях ратуші містилися камери для тортур інквізиторського суду. За часів російської займанщини в ансамблі ратуші розташовувалися магістрат і міська управа. Протягом 1870—1917 років у Будинку магістрату було міське поліцейське управління, а підвали використовували для попереднього ув'язнення затриманих. Зараз в Будинку магістрату розміщено музейні експозиції.

Кам’янець-подільська ратуша (XIV-XVI століття)

Тринітарський костел з кляштором зустрічають нас по дорозі із фортеці до міста. Кляштор тринітарів було засновано в 1699 р. Польські комісари, приймаючи місто від турків, віддали тринітаріям мечеть, збудовану біля Польської брами. Вона була пошкоджена повінню, тому монахи влаштувались на горі перед Турецьким мостом. Цей будинок згаданий в люстрації 22 березня 1734 р.; окрім нього, оо. тринітарам належали склепи на вул. Довгій та в долині Смотрича. Кам’яний костел св. Трійці збудовано в 1750–1765 рр., освячено в 1780 р. До північно-східного кута його примикає дзвіниця з трьох пілонів. В 1842 р. кляштор закрито, костел перетворено на парафіяльний. Розписи костелу виконував Й.Прехтль.

Тринітарський костел з кляштором. Кляштор тринітарів засновано в 1699 р. Польські комісари, приймаючи місто від турків, віддали тринітаріям мечеть, збудовану біля Польської брами. Вона була пошкоджена повінню, тому монахи влаштувались на горі перед Турецьким мостом. Цей будинок згаданий в люстрації 22 березня 1734 р.; окрім нього, оо. тринітарам належали склепи на вул. Довгій та в долині Смотрича. Кам'яний костел св. Трійці збудовано в 1750–1765 рр., освячено в 1780 р. До північно-східного кута його примикає дзвіниця з трьох пілонів. В 1842 р. кляштор закрито, костел перетворено на парафіяльний. Розписи костелу виконував Й.Прехтль.

Тринітарський костел з кляштором.

Фігурки святих біля Тринітарської  церкви

Фото фігурок святих біля Тринітарської церкви

Дорогою до леґенди

Дорогою до леґенди

Читайте також:
До Дрогобича по сіль і натхнення,
Різдвяний Львів,
Білгород-дністровська фортеця та місто, що змінює назви




Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *