Меджибізька фортеця. Фото: http://www.skyscrapercity.com

Меджибізький замок – між Богом та Божком

Меджибізький замок – між Богом та Божком
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

На мальовничому Поділлі, у селищі Меджибіж, де поєднуються дві ріки Буг (колись Бог) і Божок, топоніми яких походить від слова, яким ми називаємо Всевишнього, розкинула понад берегами свої величні мури Меджибізька фортеця. Твердиня за свій вік встигла зазнати і злетів, і падінь, і руйнувань, й відбудов. І хоч в теперішні часи Меджибізький замок перебуває у затінку своєї краянки – Кам’янець-Подільської фортеці, але історія його є не менш давньою та славною. Це постійно і підтверджують археологи, що трудяться в межах фортеці, час від часу повертаючи з глибини віків у сьогодення то якусь знахідку кам’яного віку, то трипільський предмет чи вже пізніший часу Київської Русі .

Не так давно біля Литовської стіни твердині було знайдено ряд парних поховань, в одному із яких виявлено кам’яне прясло із рунічним написом та зображенням ладії з одної сторони і свастики та тризуба – з іншої. Крім того було викопано свинцеву печатку часу Данила Галицького.

Меджибізький замок за Київської Русі

Теперішня Меджибізька фортеця має вигляд ренесансної споруди. Однак, її історія розпочалась ще задовго до того, як їй надали таких архітектурних форм ще в часи Київської Русі. Перша писемна згадка про Меджибіж (Межибож, Межибожжя) датується 1146 р. (Іпатіїївський літопис), коли князь Ізяслав Мстиславич передав у власність Святославу Всеволодовичу 5 міст, серед яких і Межибоже, що належало тоді до Болохівської землі.  В 1148 р. Меджибіж належав Ростиславу Юрійовичу – сину Юрія Долгорукого, а в 1227 р. – Ярославу Інгваровичу, князю луцькому. Є літописна загадка про князя Бориса Межибозького, який у 1235 р. брав участь у змові бояр проти Данила Галицького. Після цього Меджибіж постійно перебував у складі Галицько-Волинського князівства.

В той час Меджибізький замок був дерев’яною фортецею із земляними валами, мурованими баштами та в’їзною брамою. Твердиня була зведена на рівному місці, зате оточена могутніми валами і ровами. Під час монголо-татарської навали Меджибіж дуже постраждав, а в 1241 р. Данило Галицький був змушений на вимогу татар знести всі його укріплення.

В добу Великого князівства литовського

Після занепаду Галицько-Волинського князівства та перемоги литовців у 1362 р. під Синіми водами над татарами Меджибіж разом із Волинню та більшою частиною Поділля потрапляє під владу литовських князів. Зокрема, ним володіли Ольгерд та Коріатовичі.

За їхнього панування у XIV ст. перед дитинцем замку зводиться церква у романському стилі.

Читайте також: Кам’янець-подільська фортеця. Повернення у казку

Меджибіж у складі Польського королівства

У 1432 р. Меджибізька фортеця разом з усім Поділлям увійшла до складу Речі Посполитої. Меджибіж в цей час стає королівським замком, який використовують для боротьби з набігами татар через Кучманський та Чорний шляхи. Тоді Меджибіж мав  уже вигляд мурованого замку.

У XV-XVI ст. укріплюється північний бік фортеці, будуються Лицарська та Офіцерська вежі.

З 1540 р. Меджибізька фортеця майже на 200 років стає власністю польського шляхетського роду Синявських. За їх володарювання тут зводиться у 1564 р. костел та нові укріплення.

У 1566 р. Меджибізький замок витримує облогу татар. Через 50 літ його знову не змогло взяти величезне татарське військо, яке так і не зважилось штурмувати твердиню.  Товщина мурів фортеці тоді сягала 2 м, а стін башт фортеці – майже 4 м.

У 1593 р. Адамом-Ієронімом Синявським було надано містечку Меджибіж Магдебурзьке право, що позитивно позначилось на розвитку ремесел та торгівлі у ньому.

У 1632 р. у Меджибожі зводиться костел св. Трійці в бароковому стилі.

З 1648 р. Меджибізька фортеця неодноразово переходила із рук в руки. Нею володіли то козаки, то поляки, то турки. Останні закріплюються тут у 1672-1699 рр., але ненадовго, бо згодом Меджибізький замок відвойовують знову поляки і він знову переходить у власність роду Синявських.

У 1702 р. під час повстання Семена Палія Меджибіж був сильно поруйнований.

З 1730 р. після шлюбу спадкоємиці роду Синявських із Олександром Чарторийським Меджибізький замок переходить до Чарторийських.

З розвитком артилерії Меджибізька фортеця втрачає своє значення і їй надають рис палацового комплексу. Тоді будуються численні житлові та господарські приміщення, перебудовується церква.

У 1740 р. у Меджибожі оселився і жив протягом наступних 20 років засновник хасидизму Ізраїль Баал Шев Тов (Бешт) (з давньоєвр. – «володар доброго імені» або «добрий чудотворець»). Він тут помер і був похований. Гріб цього єврейського релігійного діяча знаходиться зараз у склепі-капличці під мармуровою плитою.

Читайте також: Замок Любарта в Луцьку. Історія в цеглі

Меджибізька фортеця в складі Російської імперії

У 1793 р. після поділу Польщі її сусідами Меджибізька фортеця входить в склад Російської імперії.

У 1831 р. після польського повстання, яке очолив власник Меджибізького замку Адам-Єжи Чарторийський, його майно було націоналізовано Російською державою. Сам же представник роду Чарторийських емігрував до Франції.

У 1848 р. комплекс фортеці було передано у відомство  російської армії. З того часу  тут  знаходились казарми. Однак, незабаром на твердиню накинула своїм оком російська імператриця, яка і розпочала її реконструкцію, облицювавши стіни всіх будівель та фортечні мури білим вапняком та перетворивши в білосніжний палац у романтично-псевдоготичному стилі, прозваний у 19 ст. поетичною назвою «Білий лебідь». З того часу Меджибізький замок почав виконувати роль резиденції для царської родини.

За влади Радянського союзу

За радянської влади, яке тільки призначення не отримував Меджибізький замок. Він був і в’язницею, і пожежною частиною, складами та маслозаводом. У 60-их рр. ХХ ст. за ініціативи селищного голови частину стін було по-варварськи розібрано для будівництва сільради.

Читайте також: Олеський замок. Історія та леґенди

Меджибізька фортеця з висоти пташиного польоту. На передньому плані - Офіцерська вежа. Фото: <a href="http://gondur.us" target="_blank">gondur.us</a>

Меджибізька фортеця з висоти пташиного польоту. На передньому плані – Офіцерська вежа. Фото: gondur.us

Вежі та споруди Меджибізької фортеці

На сьогодні Меджибізька фортеця займає площу 0,75 Га. За формою вона нагадує видовжений трикутник. Максимальна довжина фортеці – 130 м, а ширина – 85 м. Висота мурів фортеці сягає 20 м, а товщина стін найбільшої вежі – 4 м. Мури фортеці містять численні стрільниці. До них примикають кам’яниці 15 ст.

Північна вежа

Північна вежа твердині була побудована у 1540-1586 рр. з цегли на вапняному розчині після перенесення входу в Меджибізький замок із сходу на захід. За формою вона є восьмигранником, розташованим на круглому цоколі, якому досить поступається розмірами. Тому на цоколі утворилась своєрідна тераса. Вежа була прибудована до барбакану, має три поверхи та виступає п’ятьма боками за межі фортеці.

Північна вежа Меджибізький замокі. Фото: <a href="http://uk.wikipedia.org/" target="_blank">Posterrr</a>

Північна вежа Меджибізький замокі. Фото: Posterrr

Лицарська башта

Північний захід фортеці у селищі Меджибіж займає п’ятигранна Лицарська башта. Збудована вона у XVI ст. із білого вапняку. Товщина стін споруди сягає 4 м.  Вежа сильно виступає за межі фортеці. Основною її функцією була оборона воріт. Вежа має чотири оборонні яруси, увінчує її шатровий дах із надбудовою з флюгером. Всі яруси містять артилерійські стрільниці.

Лицарська вежа. Меджибізька фортеця. Фото: <a href="http://uk.wikipedia.org/" target="_blank">Posterrr</a>

Лицарська вежа. Меджибізька фортеця. Фото: Posterrr

Офіцерська вежа

З північного сходу Меджибізький замок захищає Офіцерська вежа, яка має три поверхи. Збудована вона була у XV-XVI ст. Вежа складається із декількох частин, винесених за оборонні стіни. У бік річки вона виступає кутом, по обидва боки якого розташовано по дві, з’єднані між собою попарно напівкруглі вежі. У 1848 р. на вежі було побудовано будівлю у формі восьмигранника з дверними та віконними отворами, прикрашеними карнизами у стилі бароко.

Офіцерська вежа. Меджибізький замок. Фото: Денис Вітченко

Офіцерська вежа. Меджибізький замок. Фото: Денис Вітченко

Палац Меджибізької фортеці

З внутрішнього боку з Офіцерською вежею поєднані палац, збудований у ІІ пол. XVI ст., і кругла декоративна вежа з овальними вікнами на другому та третьому ярусах та декорованим входом. Палац має два яруси та декорований стрільчастими вікнами з білокам’яним різьбленням. Ні палац, ні вежа, на жаль, не є відреставрованими поки що.

Палац біля стіни. Меджибізька фортеця. Фото: Людмила Голуб

Палац біля стіни. Меджибізька фортеця. Фото: Людмила Голуб

Костел на території замку

На території Меджибізької фортеці знаходиться костел з п’ятигранною абсидою, збудований Рафаїлом Синявським на місці більш давнього костелу. До цього ще в часи Київської Русі тут існувала церква. Основа костелу має форму прямокутника 21х10 м. У 1831 р. костел був висвячений на церкву.

Церква (костел) центрі фортеці. Меджибізький замок. Фото: <a href="http://uk.wikipedia.org/" target="_blank">Posterrr</a>

Церква (костел) центрі фортеці. Меджибізький замок. Фото: Posterrr

 

Бої бугуртів на фестивалі "Стародавній Меджибіж". Фото: <a href="http://www.skyscrapercity.com/" target="_blank">skyscrapercity.com</a>

Бої бугуртів на фестивалі “Стародавній Меджибіж”. Фото: skyscrapercity.com

Читайте також: Білгород-Дністровська фортеця та місто, що змінює назви

Меджибізький замок сьогодні

На сьогодні після радянського бездумного порядкування Меджибізький замок перебуває не в найкращому стані. Однак, здійснюються спроби її відродити і, можна сказати, небезуспішно. У північно-західному корпусі Меджибізький замок дав притулок краєзнавчому музею з 6 залами. Зокрема, тут працює виставка «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях». Більша частина фортеці у селищі Меджибіж перебуває ще у стані реставрації, та це не заважає проводи в її межах численні просвітницькі, освітні заходи та з 2004 р. фестиваль «Стародавній Меджибіж». Останній поєднав у собі рицарські турніри, середньовічні танці, вуличний театр, концерт етно, середньовічної та рок музики; одним словом усе, щоб якнайповніше занурити гостя у вир середньовічного світу.

Адреса фортеці: Хмельницька обл., Летичівський район, смт. Меджибіж, вул. Жовтнева 1
Конт. тел: (03857) 9-71-30, 9-71-23

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *