Мукачівський замок "Паланок". http://ukrfoto.net/foto_6-5559.html Автор фото: Kril

Мукачівський замок Паланок – від Русі до України

Мукачівський замок Паланок – від Русі до України
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Мукачівський замок Паланок височить над навколишньою місцевістю, наче орлине гніздо, розташувавшись на древньому пагорбі  вулканічного походження заввишки 68 м. Сам по собі пагорб робить фортецю важкодоступною, а ще й високі, зведені людськими руками мури, зробили замок у Мукачево взагалі непереможним. Існує легенда, що згадана гора, на якій розташована твердиня була насипана невільниками, які терпіли тут страшні муки. Звідси й назва міста – Мукачево.

Мукачівський замок Паланок – початки

Ймовірно, що укріплення на горі були вже у ІХ-Х ст. і використовувались, щоб захищати торгові і військові шляхи, один із яких пролягав через Верецький перевал, який у давнину називали Великими руськими воротами. З’єднував він Дунайську низовину із Київською Руссю. Мукачівський замок в той час стояв на сторожі кордонів Русі. Вперше у письмових джерелах замок згадується у XI ст.

З XI ст. Мукачівський замок разом із усім Закарпаттям потрапляє під владу Угорщини. Угорські документи свідчать, що вже в період правління короля Ласло І Святого замок у Мукачево мав кам’яні стіни. В 1086 р. замок Паланок був єдиною цитаделлю, що не підкорилась половецькому ханові Кутеско. А в 1241 р. татарські орди Батия пройшли повз, не наважившись на штурм. З огляду на небезпеку ординської навали Мукачівський замок суттєво укріплюється, з того часу відомий наказ коменданта про вирубування лісу на горі для покращення огляду підступів до мурів.

В 1281 р. місто разом із замком потрапляє під владу Галицько-Волинського князівства на чолі із Львом Даниловичем, у складі якого пребувало 40 років, допоки ослаблене внутрішніми протиріччями Руське князівство не відмовилось від земель за Карпатами на користь Угорщини.  Перший комендант замку та наджупан Березького та Угочанського комітатів – Томаш, згадується у 1321 р. Того ж року за велінням короля Карла Роберта італійські майстри розширили твердиню.

Під владою Угорського королівства. Замок у Мукачево

У 1351 р. війська під проводом коменданта замку Деже розбили у бою під Підгорянами татарського хана Атламиша, а самого хана захопили в полон і згодом стратили у замку. У XIII-XIV ст. замок у Мукачево перебуває у власності угорських королівських родів Арпадовичів та Анжу.

Руський князь Корятович – будівничий замку

Хоча твердиня перебувала довгий час у власності угорських королів, все ж феодальний замок із палацовими приміщеннями був збудований руським князем Корятовичем, який раніше володарював на Поділлі. Після захоплення його маєтків литовським князем Вітовтом, Корятович переїхав на Закарпаття, що належало в той час Угорщині, шукаючи тут притулку. У 1396 р. угорський король Сигізмунд подарував князю, якому сам доводився родичем, Мукачево, де Федір Корятович створив свою резиденцію.

До володарювання Корятовича укріплення замку мало вигляд квадратної вежі, яку згодом стали звати Стара вежа. Федір Корятович розбудував замок, звівши навколо вежі-донжону ще 4 круглі вежі діаметром 9 м та товщиною стін 2,5 м, з’єднані між собою оборонною стіною висотою 10 м. Під стіною було викопано сухий рів. У перебудованому стані до нашого часу збереглися три із чотирьох веж Корятовича крім південно-східної. Існує повіря серед туристів: якщо доторкнутись до вказівного пальця теперішнього пам’ятника Корятовичу, то будеш завжди багатий і щасливий. У 1414 р. Федір Корятович помер, залишивши Мукачівський замок своїй дружині Ользі. Однак дружина Корятовича не прожила довго по смерті чоловіка і сама упокоїлась у 1418 р., після чого  замок Паланок переходить у власність регента угорського королівства Яноша Гуняді.

Сучасний пам'ятник одному із будівничих замку Федору Корятовичу. Кожен, хто хоче бути багатим та щасливим, може потримати вказівний палець князя і тоді бажання неодмінно збудеться. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://www.panoramio.com/photo/50058325" target="_blank">Ok.Lviv</a>

Сучасний пам’ятник одному із будівничих замку Федору Корятовичу. Кожен, хто хоче бути багатим та щасливим, може потримати вказівний палець князя і тоді бажання неодмінно збудеться. Замок у Мукачево. Фото: Ok.Lviv

Буремне XVI століття

Протягом наступного століття замок у Мукачево стає одним із основним замків угорської корони. У 1514 р. Угорщиною прокотилось повстання під проводом Дьєрдя Дежі. Повстанцям вдалось тоді захопити і  замок Паланок. Однак бунт тривав недовго, а після його придушення Угорський король наклав на місто значну контрибуцію за сприяння повсталим.

На початку XVI ст. Угорщина зазнає нищівних поразок від Османської імперії, та втрачає значні території. У 1528 р. князь Янош Заполяї обмінює Мукачівський замок на Неметський та Сатмарський замки у Іштвана Баторі. За володарювання останнього будується бастіон Верхнього Замку та 14-метрова оглядова вежа.

У середині XVI ст. замок у Мукачево був захоплений австрійськими військами та сильно поруйнований. Однак, австрійці, бажаючи закріпитись на території, до 1569 р. відновили його і в наступному році звели підйомний міст. На відбудові замку працювало близько 50 тис. селян із навколишніх Угочанського та Березького комітатів. Але зусилля Австрії з укріплення замку були марними, бо у 1570 р. Мукачівський замок знову переходить до угорців після поразки австрійських військ біля Хусту. Цього ж року угорський король передає Мукачівську домінію разом із «Паланком» у володіння родині Гаспара Магочі.

Протягом XV-XVI ст. замок у Мукачево укріплюється 14-ма баштами; це найбільше число башт у його історії, а арсенал замку налічує 164 гармати.

Одні із збережених веж Верхнього замку. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE" target="_blank">wikipedia.org</a>

Одні із збережених веж Верхнього замку. Замок у Мукачево. Фото: wikipedia.org

У 1595 р. за згодою короля Угорщини та князя Трансільванії замок Паланок переходить під юрисдикцію останнього. Господарем замку стає воєвода Жигмонд Ракоці. У 1625 р. власником Мукачівського замку стає трансільванський князь Габор Бетлен. У 1629 р. Мукачівський замок укріплюють та ремонтують за ініціативою його коменданта Іоанна Баллінга.

Столиця родини Ракоці

У 1633 р. князь Дєрдь І Ракоці викуповує замок Паланок за 200 тис форинтів із правом його успадкування. Мукачівський замок перетворюється на столицю родини Ракоці, яка володіла ним до 1711 р. Саме в цей час навколо замку викопується рів та зводиться дубовий частокіл, який й дав ім’я замку «Паланок». За частоколом в межах рову з’являється поселення, де жили майстри, які ремонтували Мукачівський замок, а у випадку облоги брали участь в обороні твердині. У 1648 р. князь Дєрдь І Ракоці помирає і замком управляє його дружина Жужанна Лорантфі, за якої зводяться середня і нижня  тераси та зовнішнє оборонне кільце.

На фото чітко видно нижню та середню терасу, які звела Жужанна Лорантфі та Верхній замок. Замок Паланок. Фото: <a href="http://vsviti.com.ua/2012/05/zamok-palanok-ukrajino-uhorska-fortetsya-u-zakarpatskomu-zhyvopysnomu-mistechku-mukachevo/" target="_blank">Олексій Нагорний</a>

На фото чітко видно нижню та середню терасу, які звела Жужанна Лорантфі та Верхній замок. Замок Паланок. Фото: Олексій Нагорний

У 1649 р. у замок на переговори із князем Дьєрдем ІІ Ракоці про спільні військові дії проти Польщі перебувають посланці гетьмана Богдана Хмельницького. Володарював  Дьєрдь ІІ  у замку до  своєї смерті у 1660 р. Після нього керувати замком залишається його дружина Софія Баторі, а згодом її син Ференц І Ракоці. Ференц І Ракоці на відміну від матері, яка була ревною католичкою, стає протестантом. Князь одружився на 17-річній доньці хорватського короля Ілоні Зріні, яка також перейняла чоловікову віру.  Вони мали трьох дітей Дьєрдя, Ференца та Юліану, перший із яких помер у дитячому ще віці.

Ілона Зріні – оборониця замку

У 1670-1671 рр. Ференц І Ракоці брав участь у повстанні проти Австрії, однак зазнав невдачі. У 1676 р. князь помер. Правити замком стала його вдова Ілона Зріні спільно із князевою матір’ю Софією Баторі. По смерті чоловіка Ілона Зріні повернулась до католицизму. У 1680 р. помирає Софія Баторі й Ілона одноосібно вже володарює в замку.

У 1682 р. Ілона Зріні виходить вдруге заміж за угорського політика Імре Текелі, який дотримувався протурецької орієнтації. Через це австрійські війська, які вели війну із турками взяли у 1685 р. Мукачівський замок в облогу. Керувала обороною замку, яка тривала тоді близько трьох років, княгиня Ілона Зріні, тому що її чоловік у цей час перебував у Туреччині. До 1688 р. Мукачівський замок залишався єдиним непідкореним австрійцями оборонним пунктом. Розуміючи, що ні штурмом, ні облогою замок Паланок не здобути, австрійці вирішили піти на хитрість, написавши буцімто від чоловіка листа до Ілони Зріні із проханням здати замок. Прочитавши листа, княгиня вирішила піти на капітуляцію, після чого була заарештована,  вислана до Австрії та пострижена у черниці. Згодом вона шукала порятунку у Туреччині, де й померла у 1703 р.

Пам'ятник Ілоні Зріні та її сину Ференцу ІІ Ракоці на території Мукачівського замку.<br /> Фото: <a href="http://wmuseum.ru/ukraina/484-mukachevskiy-istoricheskiy-muzey.html" target="_blank">wmuseum.ru</a>

Пам’ятник Ілоні Зріні та її сину Ференцу ІІ Ракоці на території Мукачівського замку.
Фото: wmuseum.ru

Австрійське панування

Австрійський імператор Леопольд І Габсбург наказав перебудувати Мукачівський замок згідно з канонами тодішньої фортифікації. Було знесено старі високі вежі замку та донжон, а система оборони була зміщена від стін фортеці до підніжжя гори. З того часу замок Паланок став низькою фортецею із виступаючими бастіонами та кількома рядами укріплень під горою. Його стали в цей час називати фортецею на сході Священної римської імперії німецької нації.

Повстання куруців

У 1703 р. син Ілони Зріні – Ференц ІІ Ракоці підняв повстання «куруців» проти австрійської влади та з другої спроби на початку 1704 р. захопив Мукачівський замок. В цей час Мукачево стало столицею Трансильванського князівства. У замку тоді розташовувався навіть монетний двір. Повстання протривало 8 років, допоки замок Паланок, який став останнім оплотом повстанців, не був у червні 1711 р. захоплений австрійцями. Найактивнішу участь у повстанні брали русини-українці. Князь Ракоці після поразки провів решту свого життя у вигнанні, поки не помер у Туреччині.

Втрата оборонного значення

Після цих буреломних років стратегічне значення замку поступово втратилось. У XVIII ст. була збудована сучасна дорога до замку, а раніше сюди вів серпантин по південно-східному боці гори. Біля підніжжя замку з часу австрійського володарювання почало складатись ціле селище, значну кількість якого становили відставні вояки австрійської армії. В час володарювання Шенбурнів населення селища зростало ще й за рахунок переселення сюди швабів – жителів Баварії. Ще до недавнього часу в околицях замку лунав швабський діалект німецької мови. У 1944 р. тут було 245 будинків із 1053 жителями.

У 1728 р. Мукачівська домінія була подарована австрійському графові Лотару Францу Шенбурну. З 1732 р. замок Паланок став виконувати функцію в’язниці. А у  1782 р. Мукачівський замок був перетворений у в’язницю для утримання політичних в’язнів Австрійської імперії. Загалом через в’язницю перейшло понад 20 тис. в’язнів.

У 1803 р., коли Наполеон прибув до Угорщини, угорська корона та інші знаки, які символізували вищу владу, були перевезені до Мукачівського замку і зберігались у ньому з 11 грудня 1805 р. до 6 березня 1806 р.

У 1847 р. замок Паланок відвідав відомий угорський поет Шандор Патефі, чому є присвячена окрема експозиція у замковому музеї.

У 1848 р. під час революції в Австрії мешканці Мукачево звільнили в’язнів замку. Але у 1856 р. Мукачівський замок знову почав виконувати функції в’язниці і так по 1896 р., коли австрійська влада остаточно її закрила до річниці святкування 1000-ліття переходу угорців через Карпати.

ХХ століття

У 1922-1926 рр. за Чехословаччини Мукачівський замок було відбудовано та розміщено у ньому казарми. Під час Другої світової війни у замку розташовувались угорські війська. А з приходом радянської влади у замку розміщувались органи НКВС до кінця 50-х , потім – Школа механізаторів сільського господарства, школа голів колгоспів,  а згодом – професійно-технічне училище, яке проіснувало у ньому до здобуття Україною незалежності. У 1960 р. у Паланку було відкрито музей. На сьогоднішній день  замок Паланок є відреставрований, у ньому діють Мукачівський  історичний та краєзнавчий музеї, виставка дерев’яні церкви Закарпаття, картинна галерея та художній салон.

Експозиція Мукачавського історичного музею. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://wmuseum.ru/ukraina/484-mukachevskiy-istoricheskiy-muzey.html" target="_blank">wmuseum.ru</a>

Експозиція Мукачавського історичного музею. Замок у Мукачево. Фото: wmuseum.ru

 

Виставка з етнографії закарпатців. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://wmuseum.ru/ukraina/484-mukachevskiy-istoricheskiy-muzey.html" target="_blank">wmuseum.ru</a>

Виставка з етнографії закарпатців. Замок у Мукачево. Фото: wmuseum.ru

Структура замку

Сучасний замок Паланок складається із чотирьох терас, на яких розташовувались Передворотній, Нижній, Середній та Верхній замки. Так як кожен із чотирьох замків розташовувався на різній висоті, то при необхідності міг оборонятися самостійно.

Чотири тераси замку. Найнижча - Передворотнього замку, по якій іде дорога, далі - Нижнього, Середнього та Верхнього замків. Замок Паланок. Фото: <a href="http://misto-market.com.ua/turizm/offer/3686" target="_blank">misto-market.com.ua</a>

Чотири тераси замку. Найнижча – Передворотнього замку, по якій іде дорога, далі – Нижнього, Середнього та Верхнього замків. Замок Паланок. Фото: misto-market.com.ua

Передворотній замок

На першій терасі біля підніжжя гори був збудований Передворотній замок, який складався із Сторожової вежі та мав міст через рів. Сухий рів навколо Передворотнього замку з’явився ще на початку XV ст. в час правління Федора Корятовича, але сучасного вигляду він набув на поч. XVII ст. в час правління династії трансільванських князів Ракоці.

Нижній замок

На другій терасі вище знаходився Нижній замок, збудований у XVII ст. в час правління Жужанни Лорантфі (1600-1660), що сполучався із Передворотнім підйомним мостом, зведеним у 1670 р. У випадку підняття моста, він автоматично закривав собою ворота. Підхід до Нижнього замку охороняють два міцні бастіони, товщина стін яких досягає 3,5 м.

Ворота Нижнього замку. Мукачівський замок. Фото: <a href="http://io.ua/9301974" target="_blank">io.ua</a>

Ворота Нижнього замку. Мукачівський замок. Фото: io.ua

Середній замок

Над Нижнім замком на третій терасі знаходиться Середній замок, потрапити до якого можна було лише через підйомний міст. Він утворює разом із Верхнім замком єдиний оборонний комплекс. Обороняють замок чотири бастіони, західний із яких перекриває частиною і Верхній замок.  Напроти вузенького входу до Середнього замку знаходився будинок коменданта (розібраний у 1960 р., залишився лише фундамент).  У лівому кутку будинку була цистерна, куди стікала вода із криниці, а справа була драбина, яка вела у одну із веж Корятовича у Верхньому замку (колись це був таємний хід, зараз замурований). Зліва від входу в замок знаходиться триповерхова споруда гарнізонних казарм, зведених у 1657 р., а справа – лицарський зал з господарськими приміщеннями. Між ними розташовується будинок арсеналу.

Ворота Середнього замку. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://www.panoramio.com/photo/29046768?tag=castle" target="_blank">hranom</a>

Ворота Середнього замку. Замок у Мукачево. Фото: hranom

 

Вигляд Мукачівського замку із заходу. Фото: <a href="http://www.xn--80aatfaknc1b.xn--p1ai/blog/zamok_palanok_mukachevskij_zamok/2013-01-09-142" target="_blank">xn--80aatfaknc1b</a>

Вигляд Мукачівського замку із заходу. Фото: xn--80aatfaknc1b

 

Вигляд Мукачівського замку з півдня. Фото: <a href="http://www.xn--80aatfaknc1b.xn--p1ai/blog/zamok_palanok_mukachevskij_zamok/2013-01-09-142" target="_blank">xn--80aatfaknc1b</a>

Вигляд Мукачівського замку з півдня. Фото: xn--80aatfaknc1b

 

Вигляд Мукачівського замку зі сходу. Фото: <a href="http://vsviti.com.ua/2012/05/zamok-palanok-ukrajino-uhorska-fortetsya-u-zakarpatskomu-zhyvopysnomu-mistechku-mukachevo/" target="_blank">Олексій Нагорний</a>

Вигляд Мукачівського замку зі сходу. Фото: Олексій Нагорний

Верхній замок

Верхній замок знаходиться на четвертій терасі на вершині гори. Потрапити до нього можна було двома дорогами, які ідуть по обидві сторони від балкону. Зліва – сходами через вежу ратуші (кінець XV ст.), а справа –  через хід-пастку, прокладений під південно-східною вежею. Довжина ходу становила 30 м, а ширина – 3,5 м. Ворог, потрапивши у нього, опинявся замкненим, бо на вході і на виході опускались грати, а захисники замку в цей час лили з спеціальних отворів на нападників окріп, палаючу смолу та кидали смолоскипи.  Ліворуч від входу-пастки знаходився підйом на північно-східний бастіон.

Забудований Верхній замок  дво-триповерховими спорудами, розташованими навколо невеликого двору. З ними поєднана також і замкова каплиця (XVII ст.). Князівські палати були зведені у XVI-XVII ст. Три круглі вежі були збудовані у XIV ст., а у XVII ст – добудовані. З північної сторони замку розташовані два могутні бастіони. На сьогодні для відвідин туристами відкритий лише північно-східний із них.

Верхній замок містить загалом 120 приміщень, половина із яких була житловими, а решта могла використовуватись під склади та каземати. У південній частині Верхнього замку знаходиться криниця діаметром 2,5 м, воду з якої використовували до 1897 р., допоки у тут була в’язниця. Викопана вона була ще в часи князя Федора Корятовича. В стіні криниці є сходи, які спускаються до глибини 71 м. На глибині 83 м є два великі резервуари для зберігання води. Колись із колодязя вів потаємний вхід, за однією із версій, до міської резиденції князя у Мукачево (тут зараз знаходиться художня школа), а за іншою – до річки Латориці.

Вхід до Верхнього замку. Ліворуч від тераси вхід розташовувався у вежі ратуші, а праворуч - у південно-східній замковій башті знаходився вхід-пастка. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://manefa.com/turizm/dusha-zakarpatya.html" target="_blank">manefa.com</a>

Вхід до Верхнього замку. Ліворуч від тераси вхід розташовувався у вежі ратуші, а праворуч – у південно-східній замковій башті знаходився вхід-пастка. Замок у Мукачево. Фото: manefa.com

 

Двір Верхнього замку. Замок Паланок. Фото: <a href="http://sfw.so/1148799923-zamki-ukrainy.-mukachevskijj-zamok.html " target="_blank">sfw.so</a>

Двір Верхнього замку. Замок Паланок. Фото: sfw.so

Леґенда про замкову криницю

В давні часи замок вважався могутнім, якщо у ньому була криниця із питною водою, інакше у випадку тривалої облоги він не зміг би протриматись. Тому князь Корятович шукав людей які б могли викопати криницю. Але так як Мукачівський замок знаходився на високій горі, ця справа була дуже складною і ніхто не хотів братися за неї. Тому князь у гніві вигукнув, що заплатив би мішок золота і самому чортові, якщо б у дворі був колодязь.

Почувши ці слова, перед князем з’явився дідько і погодився на такі умови. Однак, поки нечистий копав криницю, князь дуже збіднів і не мав вже можливостей виконати договір. А дідько все нагадував і вимагав грошей. У відчаї князь кричав: «Забирай мою душу, але мішка золота у мене немає!». Випадково слова князя почув кмітливий слуга. В договорі не вказувалась величина мішка,  тому слуга порадив князю насипати в маленький мішечок монет і віддати чортові. Князь так і поступив. Розгнівався дідько, що його обманули і кинувся в колодязь. З того часу, приставивши вухо над колодязем, можна чути чортове волання на дні: «Золота, золота, золота…»

Замковий колодязь. Замок у Мукачево. Фото: <a href="http://www.panoramio.com/photo/50058309" target="_blank">Ok.Lviv</a>

Замковий колодязь. Замок у Мукачево. Фото: Ok.Lviv

Мукачівський замок, як у минулі часи, так і тепер милує людське око своїми формами та захоплює уяву, змусивши поринути думками у колишню його королівську велич та військові баталії, які постійно відбувались біля нього. Війни все проходили і проходили, а замок зберігся і продовжив гордо височіти на своїй горі. Збережімо і ми в мирний час це дивовижне поєднання правічної  гори і древнього замку.




Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *