Палац Розумовського в Батурині

Палац Розумовського – резиденція останнього гетьмана

Палац Розумовського – резиденція останнього гетьмана
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

Багата наша історія козацької доби, та небагато артефактів український гетьманів чи кошових дійшло до нас, а з тих, що дійшли, чимало зберігається в інших країнах. Аналогічно із спорудами, які слугували резиденціями гетьманів, – майже всі вони були знищені або під час воєн, або невблаганним часом. Одним із винятків є Палац Розумовського – резиденція останнього українського гетьмана, хоча зведена вже після скасування Гетьманщини.

Батурин – задуми гетьмана

У 1750 р. після призначення Кирила Розумовського гетьманом України імператриця Єлизавета Петрівна дозволила перенести столицю Гетьманщини із Глухова до Батурина, так як всі попередні гетьмани мали свій осідок у цьому місті. За задумом Кирила Розумовського Батурин мав стати столичним містечком із власним університетом. За гетьмана в Батурині будуються млини відкриваються заводи, місто відроджується із руїни, заподіяної військами Меншикова, після виступу Мазепи проти Петра І. Для реалізації своїх задумів у 1754 р.  Розумовський запросив із Італії архітектора Антоніо Рінальді. Однак, роботи у у Батурині так і не розпочалися, а архітектора згодом перехопила цариця Катерина ІІ. А після скасування Гетьманщини у 1764 р. Кирилу Розумовському взагалі було заборонено селитись в Україні. Лише за більш ніж 30 років, коли пристрасті вщухли колишньому гетьману дозволили повернутись до Батурина.

Палац Розумовського – будівництво та занепад

І гетьман береться за будівництво палацу. Оскільки Рінальді в той час у же помер, для проектування та будівництва палацу було запрошено шотландця Чарльза Камерона. Палац будувався протягом 1799-1803 рр., але зі смертю гетьмана будівництво припинилось. Спадкоємець Кирила Розумовського – його син Андрій Розумовський переважно перебував у Відні і не надто цікавився палацом. За будівлею в той час наглядав управитель, за якого сталася пожежа.  За однією із версій саме він підпалив палац, щоб приховати сліди своїх крадіжок.

 

Головний фасад палацу прикрашений лоджією із вісьмома колонами іонійського типу

Головний фасад палацу прикрашений лоджією із вісьмома колонами іонійського типу

 

У 1822 р. зі смертю Андрія Розумовського за борги перед державою палацовий комплекс віддають військовому відомству. Відтоді розпочався занепад споруди.

Реставрація палацу

Протягом ХХ ст. було здійснено кілька спроб реставрації палацу, однак усі вони так і не були доведені до кінця. Лише на початку ІІІ тисячоліття уряд розробив програму збереження пам’яток заповідника «Гетьманська столиця», в рамках якої і була завершена реставрація палацу Розумовського.

Архітектура палацу

Гетьманський палацовий комплекс складається із триповерхового палацу, двох флігелів, розташованих по обидва боки та парку пейзажного типу. Головний фасад палацу прикрашений лоджією із вісьмома колонами іонійського типу. Від нього відкривається чудовий вид на долину р. Сейм. З протилежної сторони фасад прикрашений балконом та колонами тосканського типу. Звідси відкривається вид на довколишні будинки. З двох боків палацу виступають напівротонди, які всередині є частиною овальних залів.

З протилежної сторони фасад прикрашений балконом та колонами тосканського типу

З протилежної сторони фасад прикрашений балконом та колонами тосканського типу

 

З двох боків палацу виступають напівротонди, які всередині є частиною овальних залів.

З двох боків палацу виступають напівротонди, які всередині є частиною овальних залів.

 

 

Один із флігелів палацу

Один із флігелів палацу

 

Інтер’єр палацу

Перший поверх

Всередині палац Розумовського налічує 55 кімнат. Перший поверх нас зустрічає портретами гетьмана та архітектора палацу Джеймса Кемерона. Інтер’єри тут прикрашені копіями портретів родини Розумовських, портретами царевича Олександра І, імператриці Єлизавети Олексіївни, дружини Олександра І, та Катерини ІІ. На першому поверсі знаходиться також каплиця із старовинним вівтарем та іконами ХVІІІ ст. і вітрина із палашем, що належав останньому українському гетьману.

Другий поверх

Інтер’єр другого поверху був відновлений згідно стилю інших робіт Чарльза Камерона. Крім того зберігся план із функціональним призначенням кімнат другого поверху шотландського архітектора. При вході на другий поверх нас вітає статуя Мельпомени. Першу залу прикрашають статуї муз Евтерпи та Талії. Наступна зала була кімнатою для гостей, вона декорована картинами XVIII-XIX ст. із фондів Львівської галереї мистецтв, також у ній знаходиться м’який куточок XIX ст. У залі, де Кирило Розумовський планував облаштувати свій кабінет розміщено стіл XIX ст., письмові приладдя XVIII ст.  та інші предмети інтер’єру того часу.

Бібліотека Розумовського

Поруч із кабінетом знаходилась бібліотека. Відомо, що гетьман мав велику збірку книг – понад 2000 примірників. У свій час він навіть хотів передати її Руссо, однак зустрітись із французьким мислителем так і не вдалося. Подальша доля бібліотеки невідома. Єдине, що збереглося із колекції книг – це нотна збірка. Найбільш цікавим експонатом бібліотеки є книжкова шафа 1732 р. Останньою з кімнат є антична зала, прикрашена давньогрецькими міфологічними сюжетами. У залі знаходиться великий  стіл із двадцятьма стільцями. На столі стоять великі канделябри на одинадцять свічок XIX ст. Ця зала мала слугувати колись за їдальню.

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

На першому поверсі знаходиться каплиця із старовинним вівтарем та іконами ХVІІІ ст.

На першому поверсі знаходиться каплиця із старовинним вівтарем та іконами ХVІІІ ст.

 

При вході на другий поверх нас вітає статуя Мельпомени.

При вході на другий поверх нас вітає статуя Мельпомени.

 

Канделябр на одинадцять свічок XIX ст.

Канделябр на одинадцять свічок XIX ст.

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Книжкова шафа 1732 р.

Книжкова шафа 1732 р.

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

 

Інтер'єр палацу Кирила Розумовського

Інтер’єр палацу Кирила Розумовського

На жаль, в Україні не надто часто фінансується відродження історичних пам’яток. Палац Розумовського є одним із небагатьох позитивних винятків. Сподівається, що він стане прикладом для теперішніх владоможців та меценатів як можна повернути фактично із забуття не лише споруду, а й цілу епоху української історії і донести її до нового покоління українців тим самим відроджуючи у них дух гордості за своїх предків та почуття самоповаги.




Фото: http://iloveukraine.com.ua, http://svoboda.fm, http://krot76.io.ua/, http://siver.info, http://www.stejka.com

 

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *