Троїцький собор у Новомосковську. Збережена слава

26/01/2013 at 21:40
Троїцький собор у Новомосковську

Троїцький собор у Новомосковську

Стоїть він досі, як і тоді, ще в славні козацькі часи, символізуючи незнищенність нашого духу, постійне прагнення до свободи, до незалежності, до власної держави хоча не раз загарбники робили спроби знищити його. Але про все по порядку.

Собор є найвищою дерев’яною церквою в Україні. Його висота складає 65 м.  Особливістю  є розташування його 9 бань. З якої б сторони не глядів на храм, – видно лише 8 бань. Цікавим є те, що собор збудовано без жодного цвяха, бо козаки вірили, що оскільки Ісуса Христа розіп’яли залізними цвяхами, то в церкві кріпити дерево ними було б богохульством.

Троїцький Собор за стилем є яскравим представником козацького бароко. Собор входить до списку 100 найкращих дерев’яних споруд  світу.

Розпочалось будівництво собору в 1772 р., оскільки попередня церква, у козацькому містечку Новоселиця (тепер м. Новомосковськ Дніпропетровської області) була доволі стара та не вміщала прихожан. Тодішній кошовий Січі П. Калнишевський звернувся до Київського генерал-губернатора по дозвіл на будівництво собору. Отримавши його, розпочали пошук архітектора. Ним став народний архітектор Яків Погребняк.  Спочатку козацька старшина з недовірою ставилась до нього, оскільки був він чоловік маленький, непоказний ще й рудий. Однак, вислухавши архітектора, погодилась взяти його. Розповідають, що згодом, зневірившись у власній спроможності побудувати церкву, чоловік утік і деякий час переховувався. Однак якось йому наснився св. Микола, який розповів йому як будувати. Після цього чоловік із свіжими думками повернувся і взявся за почате діло і завершив його у 1778 р. Фундаторами собору вже в той час, коли російським царизмом була ліквідована Запорозька Січ виступили Чепіга та Головацький – запорозька старшина, яка згодом провадила колонізацію козаками нових земель на Кубані.

У 1888 році (востаннє) Собор капітально відремонтували, однак, внісши суттєві зміни у його вигляд. Не було збережено нахилу бань до середини, змінено форму бань та арок прорізів, вертикальне шалювання змінене горизонтальним. Наприкінці 19 ст. на території храму було збудовано дерев’яну триярусну дзвіницю з гранованим куполом. Збудована вона у тому ж стилі, що й Собор із годинником на останньому ярусі.

Храм неодноразово намагались знищити. Спочатку у 80-их роках ХІХ ст. хотіли розібрати, а на його місці звести дерев’яну церкву, потім  у 60-ті роки ХХ ст. була спроба взагалі ліквідувати храм, проте громада зуміла і тоді, і пізніше відстояти Святиню. А згодом церкву перетворили на склад. Вистоявши Троїцький собор згодом виступив прототипом собору в творі Олеся Гончара «Собор», який як наша духовність: його намагаються зруйнувати, але він все одно стоїть, нагадуючи про наше славне минуле.

В час розпаду Радянського Союзу Собор повернули церкві. Однак, на початку 21 ст., стан храму був такий, що він міг завалитись у будь-який момент. Одна із бань, наче Пізанська вежа, нахилилась під кутом 22 градуси. Та навряд чи вона б довго так ще стояла, як згадана італійська пам’ятка.

За реконструкцію церкви взялись у 2012 р., провівши перед тим ґрунтовні  її дослідження.  Реставратори кажуть, що за 2-2,5 роки вони завершать свою роботу.  Дай, Бог, щоб цей собор нашої духовності стояв і далі твердинею, не даючи забути про колишню нашу славу та наших предків.

Троїцький собор із дзвіницею

Троїцький собор

Зовнішні розписи собору

Зовнішні розписи собору

Зовнішні розписи собору

 

При написанні статті використані фото:

http://sez.hiblogger.net,

http://www.geolocation.ws,

http://24ukr.com,

http://uk.wikipedia.org

 

0