Середньовічні воїни на фоні Тустанських скель

“ТуСтань 2013” – повернення легенди

“ТуСтань 2013” – повернення легенди
1=кількість оцінок 5=середня оцінка

В перші серпневі вихідні дні у с. Урич на Сколівщині  відбувся фестиваль української середньовічної культури “ТуСтань 2013”. Як і всі попередні заходи, цьогорічний фестиваль занурив гостей у вир середньовічного життя, даючи можливість відчути себе чи то середньовічним воїном,чи ремісником чи дамою, руки якої домагаються найкращі лицарі. Але найбільша цінність фестивалю в тому, що він повертає в життя давню легенду про середньовічну руську твердиню Тустань, яка стояла на сторожі кількох карпатських перевалів і яку за всю її історію так і не зміг здобути ворог. Піддалась вона лише часові та зміні економічної ситуації у Європі.

Відкриття фестивалю “ТуСтань 2013”

Тривав фестиваль протягом трьох днів з 2 по 4 серпня. Першого дня відбувалось заселення середньовічного містечка жителями та презентація клубів з історичної реконструкції. Основна частина “Ту Стані 2013” проходила у суботу 3 серпня, тоді й було оголошено про офіційне відкриття фестивалю, під час якого усі середньовічні мешканці пройшлись перед глядачами та відбулось представлення учасників заходу.

Учасники цьогорічного фестивалю "ТуСтань 2013" - представники клубів історичної реконструкції з різних українських міст та Литви.

Учасники цьогорічного фестивалю “ТуСтань 2013” – представники клубів історичної реконструкції з різних українських міст та Литви.

 

Традиційно щороку у фестивалі беруть участь скоморохи. "ТуСтань 2013"

Традиційно щороку у фестивалі беруть участь скоморохи. “ТуСтань 2013”

 

Скоморохи несуть тустанського змія

Скоморохи несуть тустанського змія

 

Глядачі на фоні Урицьких скель в очікуванні видовища. "ТуСтань 2013"

Глядачі на фоні Урицьких скель в очікуванні видовища. “ТуСтань 2013”

 

Незадовго після відкриття “Ту Стані 2013” розпочався бугурт між командами, які представляють клуби історичної реконструкції з різних українських міст. Крім того вперше на фестиваль завітала команда із Литви, яка, на відміну від українських реконструкторів, що відтворюють 12-13 ст, зображала воїнів Раннього Середньовіччя – 8-9 ст. Тому їхнє спорядження відрізнялось від спорядження русичів відсутністю лат та кольчуги.

Бугурти – бої загін на загін

 

Бугурт між однією із українських команд та литовцями. Литовці виявились сильнішими, мабуть, через відсутність важких лат. "ТуСтань 2013"

Бугурт між однією із українських команд та литовцями. Литовці виявились сильнішими, мабуть, через відсутність важких лат. “ТуСтань 2013”

 

Бугурт між українцями та литовцями. "ТуСтань 2013"

Бугурт між українцями та литовцями. “ТуСтань 2013”

 

Бугурт між українцями та литовцями. "ТуСтань 2013"

Бугурт між українцями та литовцями. “ТуСтань 2013”

 

Бугурт між українцями та литовцями.

Бугурт між українцями та литовцями.

 

Бугурт між українцями та литовцями.

Бугурт між українцями та литовцями.

 

При вході на фестиваль кожен відвідувач отримував картку із текстом, у якому ішлось про роль, яку він отримує на “Ту Стані”. Тому можна було відчути себе в ролі чи то руського воїна, чи татарина чи просто ремісником, наприклад, маляром. Після короткого  навчання руські ополченці вийшли перед глядачами показати свої вміння у бою.

Народне ополчення з глядачів фестивалю

 

Глядачі пройшли навчання і сформували народне ополчення.

Глядачі пройшли навчання і сформували народне ополчення.

 

Ополчення створене із глядачів.

Ополчення створене із глядачів.

 

Ополченці показують як потрібно воювати із ворогом, коли на них летить град стріл

Ополченці показують як потрібно воювати із ворогом, коли на них летить град стріл

Турнір між середньовічними воїнами

 

Опісля розпочався на помості лицарський турнір між середньовічними воїнами.

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

 

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

 

Крім ударами зброєю воїни можуть вдаряти щитами, бити ногами та використовувати борцівські прийоми. Однак строго заборонені колоті удари, бо не кожна броня їх витримає.

Крім ударами зброєю воїни можуть вдаряти щитами, бити ногами та використовувати борцівські прийоми. Однак строго заборонені колоті удари, бо не кожна броня їх витримає.

 

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

 

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

Лицарський турнір між учасниками фестивалю

Давні слов’янські танці на “ТуСтань 2013”

Після закінчення суботнього турніру клуб “Пантера” зі Львова провів майстер клас із давніх слов’янських танців, залучаючи також до них гостей.

 

Львівський клуб "Пантера" показує майстер-клас із слов'янських танців

Львівський клуб “Пантера” показує майстер-клас із слов’янських танців

 

Львівський клуб "Пантера" показує майстер-клас із слов'янських танців

Львівський клуб “Пантера” показує майстер-клас із слов’янських танців

 

Львівський клуб "Пантера" показує майстер-клас із слов'янських танців

Львівський клуб “Пантера” показує майстер-клас із слов’янських танців

 

Львівський клуб "Пантера" показує майстер-клас із слов'янських танців

Львівський клуб “Пантера” показує майстер-клас із слов’янських танців

 

Львівський клуб "Пантера" показує майстер-клас із слов'янських танців

Львівський клуб “Пантера” показує майстер-клас із слов’янських танців

 

Кінний турнір на фестивалі

В давні часи билися не лише піші воїни, а й, звичайно, кіннотники, які були найгрізнішою силою у війську. Але разом із тим бій на коні вимагав крім витривалості і величезної майстерності, ще вміння одночасно тримати рівновагу у сідлі. Ця майстерність була продемонстрована у суботу ввечері кінними воїнами.

Майстерністю вважалось підняти вершнику списом із землі хустинку дами і віддати їй.

Майстерністю вважалось підняти вершнику списом із землі хустинку дами і віддати їй.

 

Кінні бої рицарів.

Кінні бої рицарів.

 

Вершник в першу чергу повинен був навчитись вести бій так, щоб не поранити мечем свого коня.

Вершник в першу чергу повинен був навчитись вести бій так, щоб не поранити мечем свого коня.

 

В давнину коней також спеціально навчали для бою, щоб він топтав, і кусав ворога.

В давнину коней також спеціально навчали для бою, щоб він топтав, і кусав ворога.

 

Рицар, який програвав у кінному турнірі, повинен був віддати переможцю свого коня. А кінь в ті часи коштував величезні гроші.

Рицар, який програвав у кінному турнірі, повинен був віддати переможцю свого коня. А кінь в ті часи коштував величезні гроші.

Тустанський ярмарок

Звичайно, що крім людей ратної справи, на фестивалі було чимало ремісників, купців, скоморохів чи просто жителів Середньовіччя. Вони збирали навколо себе юрби людей, запрошуючи взяти участь у різноманітних розвагах, випробувати свою майстерність у різних ремеслах, купити їхній крам чи просто веселили, даруючи хороший настрій.

Представниця клубу "Пантера" в одязі середньовічної дівчини.

Представниця клубу “Пантера” в одязі середньовічної дівчини.

 

Середньовічна мешканка Тустані

Середньовічна мешканка Тустані

 

Середньовічна мешканка Тустані

Середньовічна мешканка Тустані

 

Середньовічні мешканки Тустані

Середньовічні мешканки Тустані

 

Середньовічний скоморох на своєму "конику"

Середньовічний скоморох на своєму “конику”

 

Середньовічний скоморох на своєму "конику"

Середньовічний скоморох на своєму “конику”

 

На "Ту Стані" діяв середньовічний ярмарок, де було представлено чимало виробів середньовічної доби та традиційних українських ремесел

На “Ту Стані” діяв середньовічний ярмарок, де було представлено чимало виробів середньовічної доби та традиційних українських ремесел

 

Дерев'яне ангеля

Дерев’яне ангеля

 

Литовський коваль демонструє свою вправність

Литовський коваль демонструє свою вправність

 

Український коваль за роботою

Український коваль за роботою

 

Виступ гурту “Йорий клоц”

Ввечері глядачі мали змогу потанцювати під етно ритми  формації хлопства ліхого “Йорий Клоц” та білоруського гурту “ Irdorath”.

На тустанській сцені "Йорий Клоц"

На тустанській сцені “Йорий Клоц”

 

Антон Лубій - соліст "Йория Клоца"

Антон Лубій – соліст “Йория Клоца”

 

Іван Жогло - альтист "Йория Клоца"

Іван Жогло – альтист “Йория Клоца”

 

Глядачі витанцьовували під запальні пісні "Йория Клоца"

Глядачі витанцьовували під запальні пісні “Йория Клоца”

 

Нічний штурм фортеці

Кульмінацією другого фестивального дня був нічний штурм фортеці. Звичайно, Тустань, як і в давнину, відбила напад ворога і потім русичі самі атакували ворога.

 

Русич Тустані на сторожі

Русич Тустані на сторожі

 

Тустань в очікуванні нападу ворога

Тустань в очікуванні нападу ворога

 

Татаро-монголи підкочують таран до воріт фортеці

Татаро-монголи підкочують таран до воріт фортеці

 

Бій за фортецю між русичами та татаро-монголами

Бій за фортецю між русичами та татаро-монголами

 

Русичі перейшли в наступ

Русичі перейшли в наступ

 

Вогняні дійства

Після штурму при світлі смолоскипів нічної Тустані вогняні дійства продовжились. Спочатку клуб “Пантера” виконав кілька середньовічних танців із вогнем, а згодом студія «БЕЛЬТАЙН» показала виставу із вогнем про українських дівчат, які ходять до чарівниць,і чим це може закінчитись.

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу "Пантера"

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу “Пантера”

 

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу "Пантера"

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу “Пантера”

 

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу "Пантера"

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу “Пантера”

 

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу "Пантера"

Середньовічні танці з вогнем у виконанні клубу “Пантера”

 

Студія "Бельтайн" підготувала виставу із вогнем про українських дівчат, які ходять до чарівниць і чим це може закінчитись.

Студія “Бельтайн” підготувала виставу із вогнем про українських дівчат, які ходять до чарівниць і чим це може закінчитись.

 

Студія "Бельтайн" на фестивалі в Тустані

Студія “Бельтайн” на фестивалі в Тустані

 

Студія "Бельтайн" на фестивалі в Тустані

Студія “Бельтайн” на фестивалі в Тустані

 

Студія "Бельтайн" на фестивалі в Тустані

Студія “Бельтайн” на фестивалі в Тустані

 

Студія "Бельтайн" на фестивалі в Тустані

Студія “Бельтайн” на фестивалі в Тустані

Останнього фестивального дня у неділю після обіду було оголошено переможця конкурсу вуличних музик– гурт “Перекоти Поле”, який назбирав найбільше голосів глядачів.  За це гурт отримав можливість виступити із концертом ввечері на помості, а також грошову винагороду.На завершення другого фестивального дня яскраво запалала ватра, полум’я якої зігрівало присутніх від вечірньої прохолоди Карпатських гір.

Вечірня тустанська ватра

Вечірня тустанська ватра

 

Древні скелі Тустані

Але головною родзинкою “Ту Стані” є все-таки не дійства, які відбуваються тут щороку, а ці древні скелі, на яких колись стояла руська фортеця, пошрамовані численними пазами та прорубами та вкриті десятками солярних знаків. На них збереглись навіть зображення давніх богів чи то слов’ян, чи то фракійців, чи, може, ще кельтів.

Масив скель Камінь, на якому колись була побудована фортеця

Масив скель Камінь, на якому колись була побудована фортеця

 

Масив скель Камінь, на якому колись була побудована фортеця

Масив скель Камінь, на якому колись була побудована фортеця

 

Обличчя давнього чи то слов'янського, чи то фракійського, чи кельтського бога

Обличчя давнього чи то слов’янського, чи то фракійського, чи кельтського бога

 

Ще одне "обличчя бога" на Тустанських скелях

Ще одне “обличчя бога” на Тустанських скелях

Основні оборонні споруди Тустані розміщувались на масиві скель Камінь. Неподалік знаходиться ще інший масив скель із шпильчастими верхами – Острий камінь, однак, він є мало дослідженим і його роль в системі обороних споруд Тустані ще до кінця невідома.

Краєвид із Острого каменя. Вдалині видніється Камінь

Краєвид із Острого каменя. Вдалині видніється Камінь

Завершилась “Ту Стань! – 2013”  справжнім середньовічним весіллям організатора історичної частини фестивалю Яреми Іванціва та його коханої Марічки Іванців (Скоп). У новозбудованій твердині  для гостей накрили столи, а молодята були одягнені у середньовічні святкові шати. Всіх гостей фестивалю розважали та частували солодощами  скоморохи.




Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

One comment on ““ТуСтань 2013” – повернення легенди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *