Старосільський замок

Замок в Старому Селі – збережений наперекір часу

Замок в Старому Селі – збережений наперекір часу
3=кількість оцінок 5=середня оцінка

Панорама Старого Села відкривається перед очима дещо раптово при виїзді з лісу.  Село з висоти, наче на долоні, витягнулось вздовж залізниці, а посеред чепурних сільських хат, неподалік вокзалу розкинувся величаво у своїх руїнах Старосільський замок, зведений у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу, який зберігся для нас попри невблаганний плин часу. Все, що протягом двох останніх сторіч занепаду не встигли знищити вітри, дощі і сніги, а то й люди, постає перед нами мов зачароване чудовисько, яке таїть не одну таємницю людських страждань, кровопролитних битв і тріумфальних перемог, що відбувалися на цьому клаптику политої кров’ю землі. Однак, незважаючи на всі минулі буремні століття, замок в Старому селі витримав, вижив, щоб донести до нас дух давніх віків.

Старосільський замок

Фото 1. Старосільський замок

Старе село та його околиці

Село з давньою історією

Околиці Старого Села, Давидова, Звени­города належать до найдавніших поселень на Львівщині. Нинішня Львівщина, (в тому числі й територія, де згодом виник Львів) належала колись до Звенигородського князівства. Цікавим є факт, що Звенигород у літописі було згадано раніше, аніж Галич.

Щоб потрапити у Старе Село, слід, проминути с. Водники, що розмістилося на краю високого, майже 100-метрового плато і не­мов звисає над водниківською котловиною, півколом оточеною Гологірським узгір’ям. Верхній кінець цього села мав у середньовіччі назву Пліхів. Такий хутір згадується ще й у довіднику 1947 р. Там стояла важлива митна комора, яка в Йосифінській метриці 1785—1788 pp. (Йосифінська метрика — перший поземельний кадастр Галичини) навіть названа “Ратушею”. Очевидно, тут схрещувалися важливі торговельні шляхи.

Фото 2. Замок в Старому селі. Загальний план

Фото 2. Замок в Старому селі. Загальний план

Повернувши у Водниках ліворуч, звивиста кам’яна дорога виводить нас до Старого Села. Вхід до фортечної брами знаходиться недалеко за залізничним переїздом. Однак, увійшовши туди, не всі наші очікування справджуються. На відміну від фортечних стін, час був невблаганним до її будівель: величезний замковий двір, – і фактично жодної старої споруди. Декілька прилеглих невеличких хатинок, що туляться до замку, було збудовано вже в XIX — на початку XX ст. Але незважаючи на все, самі стіни варті того, щоб їх бачити, адже цей замок є найбільшим на Львівщині й одним з найбільших в нашій країні. Напівзруйновані, восьмиметрової висоти і двометрової товщини мури, збудовані з каменю і цегли,  займають площу біля двох гектарів, не враховуючи залишків величезних ровів і валів, які були навколо них.

Давній Черепів

Недалеко від Старого Села на захід є невелике село Черепин зі слідами доіс­торичного поселення. Історик-краєзнавець минулого століття А. Шнайдер на підставі невідомих нам письмових пам’яток зробив висновок, що Старе Село разом з Давидовом і Черепином первісно мали назву Черепів. Ще в період Київської Русі ціла територія Черепова розділилась на декілька громад: Старе Село, Давидів (від імені князя Давида із Звенигородської лінії), Черепин, і, мабуть, Пліхів.

Фото 3. Старосільський замок з висоти пташиного польоту

Фото 3. Старосільський замок з висоти пташиного польоту

Черепів та археологія

Згодом, найбільший внесок у вивчення минулого Черепина зробила експедиція, очолювана львівським археологом Л. Крушельницькою, праці якої на цю тематику публікувалися в археологічній літературі. Групу пам’яток ранньоскіфського часу, знайдених на цій території, Л. Крушельницька називає черепинсько-лагодівською. Ця група є добре досліджена й вивчена. В межах села було виявлено два великі поселення і один могильник. Крім цього, відкрито ще ряд схожих поселень у Львові та в селах Звенигород, Зубра, Підберізці, Гологори, Княже, Тернавиця, Крушельниця, Кульчичі Львівської області, а такої у селах Куропатники, Тенетники і Бовшів Івано-Франківської області.

Ця археологічна група займала найкращі для землеробства землі. Сюди входили найбільш родючі райони Городоцько-Щирецької та Рогатинсько-Ходорівської рівнин і масив південної частини сучасної Золочівіщини. Тому, власне, тут й існували великі поселення як Черепин і Лагодів, залишки яких свідчать про добре розвинуте землеробство і тваринництво.
Л. Крушельницька вважає також, що “немаловажним у господарстві цього району було і мисливство” . Це підтверджується знахідками численних кісток деяких тварин: кабанів, оленів, козуль, лисиці та навіть ведмедів і тура. Пам’ятки черепинсько-лагодівської групи належать до доби раннього заліза.

Фото 4. Залишки давнього рову та мури. Замок в Старому селі

Фото 4. Залишки давнього рову та мури. Замок в Старому селі

Початки Старого села

Що ж стосується Старого Села як складової частини колишнього Черепова, то перша письмова згадка про нього походить з 1454 p., коли вельможа Ян Завіша призначив дотацію для костела цього села. З грамоти ді­знаємось, що основним джерелом прибутків місцевого ксьондза мала служити корчма. Ян назвав це містечко Гарбовим, однак ця назва не прижилася. Згодом село перейшло у власність Станіслава Тенчинського, першого чоловіка Барбари Завіши – доньки Яна Завіши, а після його смерті замком управляє вже другий чоловік Барбари – Ян Амор Тарновський. Згодом він віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії, нареченій князя Костянтина (Василя) Острозького. В той час Старе Село зазнає численних набігів татар і турків, які неодноразово його руйнували та знищували мешканців або забирали їх у ясир.

Фото 5. Реконструкція. Замок в Старому селі

Фото 5. Реконструкція. Замок в Старому селі

Замок в Старому селі – початки та розквіт

Відомості про замок в Старому Селі є досить суперечливі. Про існування дере­в’яного укріплення для захисту від набігів татарів на Волось­кому шляху свідчать писемні джерела від 1448 р. З 1584-1589 рр., відколи Старе Село перейшло у власність родини князів Острозьких, на місці дерев’яної фортеці зводиться мурований за­мок. Можливо, його будував львівський архітектор Амброзій Прихильний. Однак, незабаром всі укріплення були зруйновані татарами.

Читайте також:
Олеський замок. Історія та леґенди,
Замок Любарта у Луцьку. Історія в цеглі

Найбільше даних про Старосільський замок збереглося в науковій спадщині галицького історика та краєзнавця Антонія Шнайдера, який, однак, у всіх своїх працях не подав джерел, що використовував у дослідженнях. За даними Шнайдера, будівництво замку розпочав у 1642 р. Однак, Владислав Домінік, князь Острозький і Заславський не встиг заверши­ти будівництво, бо вже у 1648 р. під час визвольної війни українського народу війська під проводом Богдана Хмельницького здобули укріплення і знищили його дощенту. В той же час популяризатор історії Східної Галичини В. Лозинський подає інформацію, що замок в Старому селі побудовано у 1654 p., а вже за 30 років він був у руїнах. Версію Шнайдера майже дослівно повторено у “Нарисах історії архітектури УРСР”.

Фото 6. Територія замку з руїнами перетворилась тепер на пасовище. Старосільський замок

Фото 6. Територія замку з руїнами перетворилась тепер на пасовище. Старосільський замок

На сьогодні вік замку не просто з’ясувати, через брак достовірних відомостей та архівних документів. Відомо лише, що Заславський не відмовився від підняття з руїн цієї фортеці, адже за її мурами можна було безпечно за­ховатися. Старосільський замок був настільки сильний, що вже під час другого походу Богдана Хмельницького на Львів витримав облогу козацьких загонів, а в 1672 р. цей замок не піддався туркам.

Читайте також:
Кам’янець-подільська фортеця. Повернення у казку
Меджибізька фортеця. Між Богом та Божком

На той час укріп­лення було п’ятикутної форми, з п’ятьма наріжними та двома надбрамними з півдня та північного заходу баштами. У його дворі було зведено каплицю, по периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону, а вздовж східного муру знаходилась двоповерхова споруда  будинку коменданта.

Фото 7. Одна із збережених башт. Замок в Старому селі

Фото 7. Одна із збережених башт. Замок в Старому селі

Старосільський замок – піднесення та занепад

Наприкінці XVII ст. власниками замку стали магнати Любомирські. Пізніше замокв Старому селі  переходив з одних рук до інших і відчутно занепав. Лише Сенявські (на початку XVIII ст.) його відреставрували і перенесли сюди зі Львова перед наступом шведів свій арсенал (перед тим арсенал Сенявських містився у теперешньому приміщенні відділу мистецтва бібліотеки НАН України (колишня бібліотека Баворовських).

За нових власників Старосільський замок укріпили гарматами, моздірами та іншою зброєю. Однак, після 1731 p., коли замок в Старому селі перейшов до Чарторийських, розпочався його занепад. А остаточно Старосільський замок почав перетворюватись на руїну з 1809 p., коли він став власністю магнатів Потоцьких. Так і стояв замок в Старому Селі півтора століття без жодного догляду, оскільки замкову резиденцію перетворювали то на броварню, то на винокурню, різні склади тощо. А час робив своє і ніхто не дбав навіть про рештки цих розвалин. Останнім власником замку до початку Другої світової війни у вересні 1939 року був ланцютський ординат Альфред Потоцький.

Читайте також:
Мукачівський замок Паланок. Від Русі до України
Хотинська фортеця. Історія у камені

Фото 8. Збережена замкова башта. Старосільський замок

Фото 8. Збережена замкова башта. Старосільський замок

Як і всі інші, Старосільський замок має також свою леґенду. У селі й досі переказують, як у будівельний розчин при зведенні замку додавали курячі яйця для міцності. Яйця звозили з усіх околиць. Одному шляхтичу, засудженому на смерть, дали можливість зберегти своє життя за умови, що він привезе віз яєць і жодне не розіб’ється. Чоловік спробував перехитрити суддів і привіз варені яйця. Однак, страти йому оминути не вдалось.

Фото 9. Всередині замкової башти. Замок в Старому селі

Фото 9. Всередині замкової башти. Замок в Старому селі

Збережені споруди замку в Старому Селі

Башти, брама та рови

Зі всіх споруд замку лише стіни збереглися порівняно непогано. Старосільський замок займає значну площу у формі неправильного п’ятикутника. З шести башт збереглися три, на стінах зрідка розкидані бійниці. Унікальність замку в Старому Селі полягає в тому, що на сьогодні майже в жодному з українських замків не збереглися оборонні стіни, а тут стоять як і кілька сотень років тому. Замкові мури мають красиве завершення у вигляді аттика, оздобленого аркатурою. Башти тут вищі стін та увінчані бароковою різьбою по камені. Зі збережених башт у найкращому стані дійшла до нас східна башта, завершення якої має форму корони і обрамлене ліпним та різаним орнаментом. Цим досягається особлива монолітність усього ансамблю. Дуже красивою є східна башта, завершення якої вирізьблено з каменю у вигляді розгорнутої корони.

Читайте також:
Тустань. Скелі та фортеця
Кам’янець-Подільський. Фотомандрівка

 

 

Фото 10. Східна башта замку. Замок в Старому селі

Фото 10. Східна башта замку. Замок в Старому селі

 

Фото 11. Корона Східної башти. Старосільський замок

Фото 11. Корона Східної башти. Старосільський замок

Колись весь замковий комплекс був оточений валами та глибоким ровом, до якого вела дорога через болота, греблю й звідний міст з півдня. У XVIII ст із західної сторони було побудовано браму. На одній із збережених веж розміщується — герб з літерами: WDXOYZWSLS, що означає:”Wladysiav Dominik Хіаzе Ostrogski у Zaslawski Woiewoda Sandomerski i Luckі Sterosta”.

Також цікавими пам’ятками недалеко від замку в Старому Селі є дерев’яна Іванівська церква, побудована в 1742 p., та піщані кар’єри,звідки львівські склозаводи беруть кварцовий пісок для виробництва скла, посуду і навіть кришталю.

Старосільський замок і сучасність

У 2010 році замок в Старому селі було передано на на 49 років у концесію одному із львівських підприємців. Старосільський замок мав запрацювати як туристично-відпочинковий центр. Однак за весь цей час нічого не було зроблено, хоча обіцяли, що до 2015 року замок в Старому селі буде відреставрований. Сьогоднішня сільська влада налаштована на розірвання угоди і побоюється, що грошовитих осіб цікавив не порятунок замку, а ласий шматок землі у два гектари.

Читайте також: Велич і моторошність Хотинської фортеці




При написанні використано матеріали: “Замки і фортеці Західної України”. Орест Мацюк, Львів 2005 р.
Фото обкладинки: pizzatravel.com.ua. Фото 1. uk.advisor.travel. Фото 2: taras-kashchak.livejournal.com. Фото 3: explorer.lviv.ua. Фото 4, 6-11: andy-travelua.livejournal.com. Фото 5: Реконструкція з альбому “Zamki na Kresach” (2008) (forum.zamki-kreposti.com.ua)

Поділіться враженнями:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *